Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Зміст і значення протокольної форми досудової підготовки матеріалів

Зміст і значення протокольної форми досудової підготовки матеріалів

Назва:
Зміст і значення протокольної форми досудової підготовки матеріалів
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
18,57 KB
Завантажень:
303
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
Зміст і значення протокольної форми досудової підготовки матеріалів
протягом цього періоду становлення кримінально-процесуального законодавства колишнього СРСР не раз звертались до ідеї кримінально-процесуальних форм. Здебільшого вона зводилась до процесуального спрощення, а іноді – до відверто нігілістичного ставлення до процесуальних форм. Показовим щодо цього є спеціальний циркуляр Народного Комісаріату юстиції РРФЕР №93 від 5 червня 1929р. «Про спрощення кримінального процесу, який під приводом оперативного розслідування та посилення боротьби зі злочинністю відмінив обов’язкове винесення постанови, а натомість мав оформлятися дозвіл у вигляді резолюції прокурора, слідчого чи працівника міліції по скаргах, заявах, що надійшли.
Таку практику активно підтримували на сторінках юридичної преси в 20-х - на початку 30-х років, під явно ідеологічним гаслом: «Мінімум форми, максимум класової суті». Ця обставина, у свою чергу, стала поштовхом до появи численних пропозицій про відмову від докладної регламентації слідчих дій. Однак перша Всесоюзна нарад прокурорських і слідчих працівників (квітень 1934р.) рішуче засудила процесуальне спрощення, наголосила на необхідності якнайсуворішого додержання процесуальних норм, висунула вимогу ліквідувати шкідливі наслідки циркуляра №93. порушувати кримінальні справи, як зазначалося в народі, потрібно тільки за наявності приводу і підстав, перелічених у законі, з обов’язковим винесенням мотивованої постанови. Свого подальшого розвитку ця тенденція набула у вказівках Пленуму Верховного Суду «Про необхідність найсуворішого додержання судами кримінально-процесуальних норм» від 7 червня 1934р. та в листі Прокурора СРСР «Про якість розслідування» від 13 серпня 1934р. Слід зазначити, що на той час у науці існувала думка про надання органам розслідування більшої свободи при визначенні засобів збирання і перевірки доказів на основі загальних принципів кримінального процесу. Ця думка була досить революційною для свого часу і залишається актуальною й нині, зокрема щодо протокольної форми досудової підготовки матеріалів у кримінальному судочинстві. Як правильно зазначають О.В. Баулін і
О.І. Поповченко, тенденція диференціації кримінально-процесуальних норм дістала своє законодавче закріплення як у перших кримінально-процесуальних закріплених, прийнятих після жовтня 1917р., так і в подальших. Це позначилось на правовій регламентації форм, що істотно спрощувались, а, отже, відповідно і прискорювали кримінальний процес. До них належали такі форми: чергова камера народного суду; судовий наказ. Коваленка Є.Г. «Кримінальний процес України» К. – 2003р. 534 – 535с.
Чергова камера народного суду включає в себе: заочний розгляд, безпосередній виклик до суду, негайне приведення обвинуваченого до суду.
Заочний розгляд.
Норми, що регламентували це провадження, належали до тієї категорії кримінальних справ, де явка підсудного була не обов’язковою, і стосувалися злочинів, які за своїм юридичним характером були нескладними, а покарання за них могли бути призначені порівняно легкі.
Безпосередній виклик до суду.
Цей захід характеризувався тим, що справа стосовно особи, чия особистість була встановлена, розглядалась в односудовому засіданні, якому не передувало попереднє розслідування.
Негайне приведення обвинуваченого до суду.
До цього заходу вдавались у тих випадках, коли особа суб’єкта, затриманого на місці скоєння злочину, не була встановлена, коли були підстави передбачати, що він може втекти або знищити сліди скоєння злочину; а також коли застосована до нього в подальшому санкція могла бути не нижчою як тюремне ув’язнення. При цьому затримана особа протягом доби з моменту затримання мала бути доставлена до суду з письмовим повідомленням про скоєння протиправного діяння та з наявними речовими доказами.
До обов’язків мирового судді входило провести невідкладний допит правопорушників і свідків. Якщо обставини справи були достатньо зрозумілими для судді, то вирок виносився на загальних підставах.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Реферат на тему: Зміст і значення протокольної форми досудової підготовки матеріалів

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок