Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Поняттєвий апарат юридичного правозахисту: термінологічні аспекти

Поняттєвий апарат юридичного правозахисту: термінологічні аспекти

Назва:
Поняттєвий апарат юридичного правозахисту: термінологічні аспекти
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,38 KB
Завантажень:
166
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Поняттєвий апарат юридичного правозахисту: термінологічні аспекти


Як відомо, сьогодні серед основних тенденцій трансформації об’єкта та предмета загальнотеоретичної юриспруденції відзначають антропологізацію юридичної науки, яка полягає у тому, що „саме людина стає центральним об’єктом загальнотеоретичного праводержавознавства, а її природні правові властивості та закономірності їх державно-юридичного забезпечення поступово перетворюються на найважливішу складову предмета цієї науки” [24, с. ]. Отже аналіз поняття захисту права людини та засобів його здійснення становить один із пріоритетних напрямків розвитку сучасної теорії права.
Зазначимо, що дискусії з приводу поняття юридичного захисту, його форм та засобів здійснення можна вважати уже традиційними. Окрім того, сьогоднішній етап функціонування вітчизняної юридичної науки характеризується й появою концептуального плюралізму в пізнанні правових явищ. Попри весь позитив цього явища в соціальних, в тому числі юридичних, науках, воно інколи призводить до досить строкатих і непослідовних результатів наукових досліджень, до неузгодженості загальної системи знань та поняттєвого апарату науки, до довільного застосування термінів, що зумовлює неоднозначну оцінку стану методології та дотримання головних її постулатів у сучасній юриспруденції [25, с. ].
Мабуть, унаслідок і цих обставин застосування у правовій літературі термінологічного словосполучення „засіб захисту” є досить неоднозначним. Це зумовлене, зокрема, й тим, що поряд із „засобом” захисту у науковий обіг введено такі терміно-поняття, як „спосіб”, „прийом”, „форма”, „захід” захисту. Враховуючи вищевикладене, на наш погляд, існує потреба розглянути питання про співвідношення терміно-поняття „засіб захисту” з іншими суміжними терміно-поняттями, які трапляються у правовій літературі.
2. „Засіб” як категорія філософії. Як відомо, у соціально-філософських дослідженнях загальної теорії діяльності вважають загальновизнаним положення про те, що до структури будь-якої діяльності входять такі елементи, як суб’єкт (носій діяльності), предмет (об’єкт, на який спрямовано діяльність), ціль (ідеальний образ бажаного результату, відповідно до якого перетворюється предмет), засіб (тобто те, за допомогою чого здійснюється перетворення), результат (реальні наслідки такої діяльності) [35, с. ].
Як правило, під категорією „засіб” у філософських джерелах розуміють ті явища – предмети, ідеї, дії та інше, які є неодмінною умовою реалізації цілі [35, с. ]. Соціально-філософські проблеми засобу як такого порушували здавна, у різні епохи. Зокрема, ще Арістотель, досліджуючи причинність у світі, звертав увагу на засіб як на причину змін. І. Кант піддавав етичному аналізу проблему співвідношення у людській діяльності цілі й засобу. Гегель фундаментально дослідив діалектичну сутність засобу (в поєднанні засобу з ціллю). Зокрема, у своєму аналізі телеології він зазначав, окрім іншого, що внаслідок певної визначеності об’єкта ціллю, цей об’єкт стає засобом [8, с. ]. К. Маркс, розглядаючи процес трудової діяльності, зазначав, що людина користується механічними, фізичними, хімічними властивостями речей задля того, щоб відповідно до своєї цілі застосувати їх як знаряддя впливу на інші речі [19, с. ].
Як бачимо, поняття засобу неминуче передбачає наявність певної цілі, що закономірно, оскільки явище (предмет) само по собі не є засобом, воно визначається як засіб ззовні – через деякі його властивості, які можуть бути використані для досягнення цілі. Тобто засіб – це, у певному сенсі, здатність предмета слугувати цілі [32, с. ]. Лише з огляду на відношення до певної цілі, тобто внаслідок телеологічного визначення, предмети набувають значення засобів [33, с. ].
Звернемо увагу на те, що діалектичне відношення „ціль – засіб” є відношенням діяльності як суттєвої визначеності способу буття людини в світі, її здатності вносити у дійсність зміни, опосередковані ідеальним; як форми активності, що характеризує здатність людини чи пов’язаних з нею систем бути причиною змін у бутті [34, с.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Поняттєвий апарат юридичного правозахисту: термінологічні аспекти

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок