Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Порядок формування, склад і стуктура галицького крайового сейму

Порядок формування, склад і стуктура галицького крайового сейму

Назва:
Порядок формування, склад і стуктура галицького крайового сейму
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,66 KB
Завантажень:
151
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Порядок формування, склад і стуктура галицького крайового сейму


У 1861р. австрійський імператор Франц-Йосиф, щоб зміцнити свою владу в Галичині і дещо замаскувати пригнічення галицьких українців, створив тут крайовий сейм, який з 1883р. проводив свою діяльність у будинку головного корпусу нинішнього Львівського національного університету ім.Івана Франка. 26 лютого 1861р. австрійський уряд видав "Крайовий статут і сеймову виборчу ординацію для королівства Галичини і Володимерії з великим князівством Краківським" [1, c. ], які, будучи виразниками централістичних тенденцій, з незначними змінами проіснували до розпаду Австро-Угорщини в жовтні 1918р.
Виборчий закон до Галицького крайового сейму забезпечував інтереси панівних класів, оскільки вибори мали яскраво виражений класовий характер і були нерівними для окремих соціальних груп населення. По-перше, до складу автоматично, за посадою, входили так звані вірилісти – митрополити, єпископи та ректори університетів11 У Галичині були два університети – у Львові і Кракові.. По-друге, виборче право не було загальним і рівним. Усі виборці розділялися на 4 курії, кожна з яких окремо обирала депутатів до сейму строком на 6 років.
До першої курії входили великі землевласники – поміщики, які мали табулярні (вписані до так званої крайової табулі) маєтки і сплачували принаймні 200 крон податків на рік. За даними 1908р., в Галичині було 2297 поміщиків [2, c. ], які становили лише 0,3% усіх виборців, але обирали 44 депутати – 27,3% усього складу сейму.
Друга курія була представлена торгово-промисловою буржуазією, організованою в трьох торгово-промислових палатах – у Львові, Кракові і Бродах22 В усій Австрії було 29 торгово-промислових палат, які на підлеглій їм території об’єднували від найдрібніших і до найбільших всі торгові і промислові підприємства.
. Перша налічувала 48 членів, друга – 38, третя – 30. Вони обирали 1,9% усіх депутатів сейму. На одного депутата припадало в середньому 39 виборців.©© Мікула О., 2002
До третьої курії входила велика міська буржуазія. Однак виборчим правом користувалися залежно від сплачуваного податку лише 2/3 її предстаників, починаючи від найвище оподаткованих. Крім того, незалежно від спачуваного податку виборчим правом користувалися особи, які мали відповідну освіту або обіймали певні посади – духовенство, службовці, вчителі, адвокати, лікарі та ін. У 1908 р. у цій курії (разом з попередньою) налічувалось 64084 виборці (8,9% від загальної кількості), проте вони обирали 19,3% депутатів [3, c. ].Отже, на одного депутата припадало 2264 виборці.
Якщо перші три курії обирали своїх депутатів безпосередньо, то вибори в четвертій, сільській, курії були двоступеневі: на 500 правиборців звичайно обирали одного, який мав право голосувати за того чи іншого кандидата в депутати. Правиборців у цій курії було 650586 чол. (90,8% від загальної кількості виборців), але обирали вони всього 46% депутатів [3, c. ], тобто на одного депутата в середньому припадало 8764 виборці.
До четвертої виборчої курії входили селяни, які платили безпосередні податки не нижче як 8 крон. Решта виборчого права не мали. Отже, міські робітники і сільська біднота були позбавлені виборчих прав. По цій курії переважно обирали представників шляхти, рідше – сільське духовенство та інтелігенцію і дуже рідко – самих селян. Шляхта не допускала до сейму депутатів-селян. Один з поміщицьких депутатів відверто зізнався: "Знаємо, що було б не добре, а шкідливо коли б селяни самих селян обирали. Ми цього зовсім не бажаємо" [4, c. ]. А кардинал С.Сембратович з трибуни сейму заявив, що для депутатів – селян "тут в палаті, хоч селянин платить податки і дає рекрута, місця немає" [5, c. ].
Навіть буржуазні автори найбільшою несправедливістю виборчої системи до Галицького крайового сейму вважали усунення від виборів міських робітників. "Таким чином, – писав польський історик і публіцист Л.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Порядок формування, склад і стуктура галицького крайового сейму

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок