Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Історія держави та права України. Державний лад на українських землях литовсько-польського періоду

Історія держави та права України. Державний лад на українських землях литовсько-польського періоду

Назва:
Історія держави та права України. Державний лад на українських землях литовсько-польського періоду
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
16,38 KB
Завантажень:
460
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 
Історія держави та права України. Державний лад на українських землях литовсько-польського періоду
План
стор.
Вступ
Захищаючи свої землі від домагань з боку феодальної Угорщини, Польщі і Литви галицько-волинські князі наполегливо добивалися об’єднання підлеглих їм територій. Однак сил для цього було не досить, і у середині ХIV ст. Галицько-Волинське князівство було загарбане і поділене між Польщею, Литвою і Молдавією.
Так, здобиччю Польського королівства у 1349 р. стала Галичина, а у 1377 р. – частина Західної Волині.
Основна ж частина політично роз’єднаних південно-західних земель опинилась під владою Великого князівства Литовського.
Опинившись у складі Литви, українські князівства лише деякий час мали сприятливі умови для свого соціально-економічного і культурного розвитку. Але з моменту укладення польсько-литовської унії 1385 р. усі негативні наслідки насильницького включення українських земель до складу Великого князівства Литовського стали очевидними. Внаслідок Кревської унії 1385 р. було сформовано союз двох держав – Литви і Польського королівства.
Тим самим Кревська унія означала поступову ліквідації самостійності південно-західних князівств, забезпечувала панування польських феодалів над населенням українських земель.
Наступна унія була укладена в 1413 р. в місті Городні. Спираючись на цю угоду, польські феодали посилили свій натиск на підлеглі Литві Волинь і Поділля.
І нарешті, Люблінська унія 1569 р. об’єднала Польське королівство і Велике князівство Литовське, утворивши єдину державу – Річ Посполиту із спільними органами влади і управління, єдиною грошовою системою.
Загарбання і утримання польсько-литовськими феодалами значної частини українських земель виключало можливість виникнення української державності, хоча окремі її елементи зароджувались в цей час у Запорізькій Січі.
Через те, розглядаючи державний лад України в даний період, слід детально проаналізувати польсько-литовські державні структури, чинність яких поширювалася на українські землі.
1. Найвищі органи державної влади і управління
Найвища влада на території українських земель, які фактично входили до складу Польського королівства і Великого князівства Литовського, належала центральним органам державної влади і управління цих держав, а після Люблінської унії 1569 р. – центральним органам Речі Посполитої.
У Польському королівстві найвищими органами державної влади і управління були король, королівська рада і сейм. У 1386 р. великий литовський князь Ягайло був обраний королем Польщі. З цього часу затвердився принцип обрання глави держави.
Королівська рада як постійно діючий орган влади сформувалася приблизно у середині ХIV ст. Д складу ради виходили: королівський (коронний) канцлер та його заступник – підканцлер; коронний маршал, який керував королівським двором, здійснював нагляд і чинив суд над придворними, та його заступник – надвірний маршал; коронний підскарбій – охоронець королівської скарбниці та його заступник – надвірний підскарбій. Крім них, до складу королівської ради входили воєводи, каштеляни, католицькі єпископи. У ХV ст. рада набула назву великої.
Починаючи з ХIV ст., більш або менш регулярними стають наради глави держави з представниками пануючих верств – панами і шляхтою. На цій основі у ХV ст. сформувався загальний (вальний) сейм, до складу якого входили члени великої ради і депутати від шляхти. Це обумовило в подальшому поділ вального сейму на дві палати: сенат, який виріс з королівської ради, і посольську Ізу, до складу якої входили представники земської шляхти. Вальний сейм Польського королівства збирався щорічно. Він вирішував питання про податки, а також приймав законодавчі акти. Вальний сейм міг засідати і при відсутності короля. З часом головною функцією вального сейму стає обрання глави Польського королівства.
Аналогічно будувалася система найвищих органів влади Великого князівства Литовського. Главою тут був великий князь – господар.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 



Реферат на тему: Історія держави та права України. Державний лад на українських землях литовсько-польського періоду

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок