Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Земельне та аграрне право земельний кодекс України міг би бути кращим

Земельне та аграрне право земельний кодекс України міг би бути кращим

Назва:
Земельне та аграрне право земельний кодекс України міг би бути кращим
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,58 KB
Завантажень:
497
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Земельне та аграрне право земельний кодекс України міг би бути кращим


25 жовтня 2001 року довгоочікуваний Земельний кодекс України [1] начебто був прийнятий. "Начебто" – тому, що було це зроблено з грубим порушенням передбаченої процедури його обговорення і голосування у Верховній Раді. Не було організовано ознайомлення з його проектом тих осіб (передусім селянства), яких він найперше стосується. Здебільшого не мали можливості всебічно проаналізувати проект такого значущого кодексу і юридичні наукові та навчальні заклади України. Нарешті, робоча група з розробки проекту Земельного кодексу України складалася переважно з чиновників Держкомзему і лише два з двох юристів. Жоден з докторів юридичних наук професорів земельно-правової і аграрно-правової спеціалізації до цієї групи не увійшов. А слід було заздалегідь організувати широкопредставницьку робочу групу спеціалістів з числа народних депутатів, науковців, практиків, які б спочатку розробили концепцію сучасного Земельного кодексу України, його систему та структуру, згодом – назви і послідовність розділів і, нарешті, їх змістове наповнення. Все це мало б ґрунтуватися на попередньому ретельному вивченні відповідної наукової та науково-практичної юридичної літератури українських та інших авторів. Лише за цієї умови Кодекс мав би міцне наукове підґрунтя. Все це – тривіальні вимоги і в кожній правовій державі вони аксіомно виконуються. На превеликий жаль, у нас це не так. Дивна для цивілізованої держави ситуація: в Україні є потужний науковий потенціал в сфері земельного, аграрного та екологічного права, захищається чимало докторських та кандидатських дисертацій, видаються монографічні дослідження з цих галузей права, вноситься чимало слушних конкретних пропозицій щодо вдосконалення законодавства, проте все це не було задіяно Верховною Радою. Навіть ті пропозиції, які за власною авторською ініціативою надсилались до Ради стосовно Земельного кодексу, здебільшого не знаходили з її боку жодного відгуку. Видається, було б доцільним і законодавчо плідним, якби відповідні комітети Верховної Ради мали постійні науково-творчі зв’язки з науковцями. Коли в основу законодавства покладено не наука, а політичні прагнення певних правлячих кіл, то закони ухвалюються з допомогою фізичної бійки в сесійній залі і сумнівним голосуванням за її межами. Так сталося і з Земельним кодексом України. Пригадаймо, скільки було галасу щодо необхідності його найскорішого прийняття! Які неймовірні панацейні надії покладалися на введення приватної власності на землі! Кодекс прийнято і все стихло. Майже немає об’ємних публікацій про нього. А на практиці змін на краще, особливо у сільському господарстві обмаль. В цьому вина, звичайно, не лише Земельного кодексу, а і хибність, а іноді і просто незаконність окремих положень Указів Президента з земельної та аграрної реформ, адміністративна практика їх запровадження.
Стосовно самого Земельного кодексу України 2001 року, то, на мою думку, головним і дуже вагомим позитивом його є глибока і послідовна скерованість на земельно-правову, а не цивільно-правову концепцію регулювання земельних відносин. Адже йдеться про унікально особливий суспільно цінний об’єкт правових відносин – землі, які, на відміну від майнових об’єктів, у Конституції України названо "основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави" (ст.14). Цим зумовлений їх специфічний правовий режим [2]. Закріплення земельних відносин, у тому числі і відносин власності на землі, Земельним кодексом є об’єктивно обґрунтованим.
Окрім цього, до позитивних ознак ЗК України можна віднести і такі конкретні його положення:
розширення змісту кодексу за рахунок надання йому пріоритетного характеру серед природноресурсових кодексів (Водного, Лісового, Про надра) та значна екологізація його норм;
введення до Земельного, а не Цивільного кодексу більшості норм з відносин власності на землі та закріплення інституту приватної земельної власності; уточнення форм власності на землі;
визнання пріоритетності правового режиму земель сільськогосподарського призначення;
раціональними є норми про те, що землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватися у власність іноземним громадянам, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам (ст.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Земельне та аграрне право земельний кодекс України міг би бути кращим

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок