Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Особливості формування доказової інформації в ході проведення слідчих дій

Особливості формування доказової інформації в ході проведення слідчих дій

Назва:
Особливості формування доказової інформації в ході проведення слідчих дій
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,82 KB
Завантажень:
498
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Особливості формування доказової інформації в ході проведення слідчих дій


Термін слідчі дії часто вживається в кримінально-процесуальному законодавстві. Наприклад, у Кримінально-процесуальному кодексі України (далі КПК) він виявлений більше ніж в 30 статтях. Однак законодавець не розтлумачує цю понятійну категорію і не роз’яснює її зміст, як це зроблено стосовно інших юридичних термінів (ст. КПК).
Неоднозначно це питання вирішується і в правовій літературі [1, с. ; 2, с. ; 3, с. ]. Ми поділяємо позицію І.Є. Биховського, який слідчими вважає лише ті процесуальні дії, які направлені на виявлення, закріплення, вилучення і дослідження доказів і характеризуються наявною в кримінально-процесуальному кодексі спеціальною процедурою їх проведення [5, с. ].
Складна природа слідчих дій розкривається в дослідженні процесу формування доказової інформації в ході їх проведення. Процес формування доказової інформації прийнято поділяти на дві стадії, яким відповідає спочатку відображення події злочину в об’єктивній дійсності (матеріальному середовищу і в свідомості людей), а потім перенесення цих відображень в протокол особою, яка проводить слідчу дію. Все те, що міститься між початком процесу утворення слідів злочину і завершенням процесу реалізації процесуальної форми, і є змістом формування доказової інформації в ході проведення слідчих дій.
Злочин як явище об’єктивної дійсності, взаємодіючи з оточуючим середовищем, викликає в ній як різноманітні зміни матеріальних об’єктів і зв’язків між ними, так і зміни в психіці людей, які спостерігали цю подію. Ці зміни (сліди) є результатом "первинного відображення" злочину в оточуючому середовищі. Отже, подія злочину в процесі відображення на різних об’єктах живої і неживої природи [6] залишає про себе різні види сигналів, які прийнято називати (використовуючи термінологію теорії інформації) сигналами-відображеннями. У кожному такому сигналі розрізняють зміст (інформаційний сигнал) і форму його існування та передачі (носій інформації). Залежно від носія розрізняють інформацію, яка зафіксована на матеріальних об’єктах, і інформацію, яка зафіксована в свідомості очевидців. Так у результаті події злочину в матеріальній обстановці у вигляді різноманітних змін властивостей і структури матеріальних об’єктів, відображається інформація про злочин, яка має сигнальний характер і зовні виступає у вигляді різних слідів взаємодії або ознак, зумовлених природними законами механізму їх утворення. Сигнальна інформація завжди виражена в фізичних ознаках: протяжності, формі, об’ємі, кольорі, температурі, запахах. Такими є місце події, місцевість, приміщення, розшукувані предмети і документи, їх місцезнаходження.
Інший процес відображення події злочину в свідомості людини. Вплив злочинної події в цьому випадку викликає психічні реакції, які формуються і закріплюються в свідомості людини у вигляді образа сприйнятої події або окремих її сторін. Ця інформація є знаковою (вербальною) і на момент проведення слідчої дії являє собою наповнені змістом наглядні образи сприйнятої події, а також більш узагальнені відображення у вигляді понять і суджень.
Незважаючи на вказані відмінності, природа "схованих" у свідомості людини відбитків-образів така ж матеріальна, як і природа слідів, залишених злочином на матеріальних об’єктах. Проте на відміну відматеріальних, як правильно відзначають Р.С. Бєлкін і А.М. Вінберг, за своєю "фактурою" вони такі, що не можуть бути сприйняті стороннім стосовно них спостерігачем [7, с. 178]. Відтворення ("зняття") зафіксованої в свідомості людини інформації можливе лише з допомогою знаків мови (усної чи письмової), які мають, як відомо, похідний характер від відповідних понять і образів реальних явищ, сприйнятих особою, що їх спостерігала. Розглядаючи зв’язок знака і образа, А.М. Коршунов зауважує, що, незважаючи на те, що знак виступає носієм інформації, засобом матеріалізації образа і передачі його змісту, образом він не є за браком суттєвої ознаки образа – гносеологічної подібності з об’єктом [8, с.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Особливості формування доказової інформації в ході проведення слідчих дій

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок