Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Експертиза показань осіб, які беруть участь у кримінальному процесі

Експертиза показань осіб, які беруть участь у кримінальному процесі

Назва:
Експертиза показань осіб, які беруть участь у кримінальному процесі
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,55 KB
Завантажень:
136
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Експертиза показань осіб, які беруть участь у кримінальному процесі


Питання про перевірку достовірності показань осіб, які беруть участь у кримінальному процесі шляхом судово-психологічної експертизи не є новим. Уже Ганс Гросс у 1898 р. і його колеги по журналу "Архів кримінальної антропології" вказували на необхідність спеціальних досліджень свідків з метою встановлення достовірності їхніх показань, а в практиці німецьких судів експертиза показань свідків застосовувалась ще раніше. У 1886 році в мюнхенському процесі про вбивство за клопотанням адвоката, були запрошені двоє експертів, котрі могли б підтвердити міру впливу на правдивість показань свідків у цій справі публікацій у щоденній пресі, яка приділяла цій події надто багато уваги.
Підвищенню зацікавленості до питання про судово-психологічну експертизу показань свідка особливо сприяли лабораторні дослідження Вільяма Штерна, щодо розмежування свідомо (умисно) неправдивих показань і добросовісного помилкового спотворення істини у показання х свідків.
Як у показаннях осіб часто, поряд зі свідомою неправдою має місце несвідоме, ненавмисне спотворення фактів об’єктивної дійсності, так і в процесі аналізу окремих наукових положень іноді свідомо (а іноді й несвідомо) досить часто роблять псевдонаукові висновки. Такі висновки були зроблені і за спостереженнями B. Штерна. Bін стверджував, що "певний відсоток помилок є там, де моральна добросовісність особи, яка дає показання, стоїть вище від будь-якої підозри" [7, с.42]. З цього, по суті, цілком справедливого твердження, багатьма психологами і юристами було зроблено висновок про абсолютну ненадійність показань свідків як доказів, і, навпаки, – про неабияку роль так званих "німих свідків" – речових доказів, які і повинні відсунути на задній план показання свідків.
На підставі факту існування показань, в основі яких лежить добросовісна помилка особи, а також того, що встановлення такої помилки може бути предметом експериментального дослідження і статичного обліку, зроблено висновок про доцільність судово-психологічної експертизи показань осіб. Сам В. Штерн вважав, що до неї будуть вдаватись "лише у винятково складних випадках" [7, с.53-54], проте його послідовники схильні були ввести судово-психологічну експертизу показань осіб чи не в усіх випадках.
Спроби перетворити судово-психологічну експертизу у засіб перевірки правдивості хоча б найважливіших для вирішення справи показань осіб знайшли належну оцінку вже в дореволюційній російській літературі з боку видатного адвоката і науковця А.Ф. Коні. "Що таке особливо важливий свідок? Той, який може дати показання про особливо важливі за своїм викривальним чи виправдувальним значенням обставини". Але в судовій практиці порівняно рідко трапляються обставини, які мають таке значення. Відтак на думку А.Ф. Коні беззаперечно, що питання про застосування судово-психологічної експертизи може бути вирішене судом лише тоді, коли стане очевидним, по-перше, важливість тих чи інших показань, по-друге, їхня сумнівність. Але у такому випадку у роботі суду слід оголосити перерву до закінчення експертизи. Проведення судово-психологічної експертизи, на думку В. Штерна триватиме близько місяця.
Н.Н. Полянський вважає, що вимоги судово-психологічної експертизи спрямовані за своїм об’єктивним значенням проти суду присяжних: "Там, де починається компетенція експериментальної психології закінчуються повноваження суду присяжних" [3, с.111-116]. Звичайно, зазначає Н.Н. Полянський, суд присяжних не слід ідеалізувати, однак думка про те, що вимога експериментальної перевірки будь-яким способом достовірності показань осіб підриває принцип оцінки суддями, а разом з ними і судом присяжних доказів за внутрішнім переконанням є абсолютно правильною [5, с.111].
Питанню психології показань осіб присвячена книга Плаута (1931). Її автор усвідомлює надзвичайну складність у визначенні позиції експерта-психолога, який робить висновок щодо показань осіб.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Експертиза показань осіб, які беруть участь у кримінальному процесі

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок