Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> реферат: Конституційні права та обов'язки громадян України.

Конституційні права та обов'язки громадян України. / сторінка 2

Назва:
Конституційні права та обов'язки громадян України.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
20,30 KB
Завантажень:
13007
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.1

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
статус iноземцiв" вiд 4 лютого 1994 р., де проголошується право iно-

земцiв на iнвестицiйну та пiдприємницьку дiяльнiсть, працю та вiдпо-

чинок, на охорону здоров'я, на житло, на соцiальний захист, освiту,

використання досягнень культури, участь у об'єднаннях громадян, на

звернення до суду за захистом своїх прав. Але є й певнi обмеження:

iноземцi не можуть бути членами полiтичних партiй, обирати та бути

обраними до органiв державної влади та мiсцевого самоврядування,

приймати участь в референдумi, на них не поширюється загальний

вiйськовий обов'язок. У Законi також передбачений порядок в'їзду в

Україну та виїзду iноземцiв з України, а також внпадки обмеження

цього права (в iнтересах безпеки та здоров'я громадян України).

В зв'язку з прийняттям Конституцiї України у пресi обговорювало-

ся питання шодо класифiкацiї прав, свобод та обов'язкiв громадян.

Конституцiя України 1978 року подiляла права на соцiально-еко-

номiчнi, полiтичнi та особистi. Ця класифiкацiя зазнала критики як

неповна (немає культурних, екологiчних прав, хоча вони i були

закрiпленi).

В деяких проектах нової Конституцiї за взiрець були взятi мiжна-

роднi Пакти з прав людини та розподiл прав на громадянськi,

полiтичнi, економiчнi, соцiальнi та культурнi.

Доцiльною здається класифiкацiя прав особи за П.М.Рабiновичем

(див, пiдручннк "Правознавство" за ред.М.Настюка, Л., 1995), який

класифiкує права за змiстом потреб людини, що забезпечуються цим

правом. Це фiзичнi, особистi, культурнi, економiчмi. полi- тичнi

права.

Крiм того, в лiтературi права та свободи подiляють:

* за значенням їх для носiя на:

- основнi (безумовно необхiднi для iснування людини, наприклад, пра-

во на життя);

- неосновнi (не є життево необхiдними, наприклад, право на участь у

профспiлках);

* за способом здiйснення на:

- активнi (вимагають активних дiй, наприклад,право на освiту);

- пасивнi (не вимагають активних дiй особи, наприклад, свобода

свiтогляду);

* за суб'єктами здiйснення на:

- iндивiдуальнi (здiйснюються одноособовими дiями, наприклад, право

на свободу переконань);

- колективнi (можуть бути реалiзованi лише спiльними дiями групи

носiїв прав, наприклад, право на утворення громадських об'єднань);

* залежно вiд ролi держави на:

- "негативнi права" (для їх здiйснення державi досить утриматись вiд

втручання в свободу особи, наприклад, право на виховання дiтей);

- "позитивнi права"(для їх здiйснення необхiдно прийняття певних за-

ходiв з боку держави, наприклад, право звертатися до суду за захис-

том).

Щодо дiючоi Конституцiї, то вона не мiстить класифiкацiї прав та

свобод.

На думку авторiв серед прав та свобод громадян, закрiплених у

Конституцiї, можливо видiлити такi групи:

1) особистi (ст. 27-35, 51-52),

2) полiтичнi (ст. 36-40),

3) економiчнi (ст. 41-45),

4) соцiальнi (ст. 46-49),

5) екологiчнi (ст. 50),

6) культурнi (ст. 53-54).

ОСОБИСТI ПРАВА ГРОМАДЯН.

Вперше в Українi офiцiйно закрiплене невiд'ємне право кожної лю-

дини на життя (ст.27), хоча в мiжнародних актах, ратифiкованих

Україною, воно iснувало. На жаль, нi цi акти, нi Конституцiя не

мiстять юридичного визначення цього права. Не зафiксовано, коли воно

виникає: з моменту народження дитини чи ранiше.

В той же час у дiючому законодавствi України регулюються такi ас-

пектн цього права:

по-перше, заборона здiйснення медичними працiвниками еутаназiї

- навмисного прискорення смертi або умертвлiння невилiковно хворого

з метою припинення його страждань (Основи законодавства України про

охорону здоров'я вiд 19 листопада 1992 р., ст. 52);

по-друге, наявнiсть кримiнальної вiдповiдальностi за позбавлення

життя, зараження вiрусом iмунодефiциту людини та за iншi злочини

проти життя громадян (Роздiл III Кримiнального кодексу України).

Проте тут актуальною є проблема спiввiдношення невiд'ємного права на

життя i iснування в Українi смертноi кари (ст.24 Кримiнального ко-

дексу України). Скасування цього виду покарання було однiєю з умов

вступу України до Ради Європи. Питання це складне, у суспiльствi

iснують рiзнi точки зору шодо цього. Але так званий "мораторiй на

застосування смертноi кари", по-перше - незаконний, а по-друге, не є

засобом вирiшення проблеми. Як вiдомо, змiнювати або вiдмiняти зако-

ни (у тому числi, i Кримiнальний кодекс) має право виключно Верховна

Рада України, яка вiдповiдного рiшення ще не прийняла.

Частина 2 статтi 28 Конституцiї закрiпила положення про недопус-

тимiсть катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує

гiднiсть особи, поводження чи покарання. Зазначена норма враховує

вимоги вiдповiдної Конвенцiї, що була пiдписана 10 грудня 1984 року

i яка дiє в Українi. Ст. 11 Конвенцiї вимагає вiд держав - учасниць

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Реферат на тему: Конституційні права та обов'язки громадян України.

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок