Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Казенні палати як органи управління фінансами російської імперії в Україні у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.: організаційно-правові засади діяльності

Казенні палати як органи управління фінансами російської імперії в Україні у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.: організаційно-правові засади діяльності

Назва:
Казенні палати як органи управління фінансами російської імперії в Україні у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.: організаційно-правові засади діяльності
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,50 KB
Завантажень:
176
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Реферат на тему:
Казенні палати як органи управління фінансами російської імперії в Україні у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.: організаційно-правові засади діяльності


Питання забезпечення оптимальних організаційно-правових засад діяльності органів управління державними фінансами як на центральному, так і на місцевому рівні в Україні мають важливе значення для формування ефективного державного апарату. На цей час органи місцевого управління фінансами загальної компетенції (відповідні управління обласних державних адміністрацій та державних адміністрацій міст Києва і Севастополя) не об’єднують у собі всі функції фінансового управління. Вони не виконують кредитно-фінансової функції держави (це забезпечується місцевими відділеннями Національного банку України та Державного казначейства), податкової (вона віднесена до компетенції місцевих Державних податкових адміністрацій), а також митної (здійснюється Державною митною службою України) і фінансово-контрольної (розосереджена між Рахунковою палатою України та місцевими Контрольно-ревізійними управліннями). Отже, принаймні на місцевому рівні у плані функціонально-інституційному їх компетенція, з вельми значними узагальненнями, схожа до тієї, яку мали казенні палати Російської імперії на території України у пореформені десятиріччя ХІХ та на початку ХХ ст. Водночас, організаційно-правові засади їх діяльності вітчизняною історико-правовою наукою не досліджувалися. Отже, звернення до цієї проблематики має не тільки науково-пізнавальне, а й практичне значення.
Унаслідок акцизної реформи 1863 р. [1] та реформи державного контролю 1865 р. [2,. ] спеціалізація казенних палат як губернських органів управління державними фінансами загальної компетенції посилилася. Вони позбавилися невластивої їм функції фінансового контролю, а також позбулися адміністрування непрямих податків. Прийняттям “Статуту про військову повинність” 1 січня 1874 р. казенні палати були остаточно звільнені від військово-мобілізаційних завдань. Я.І. Козловський пропонує інструкцію Міністерства фінансів 1865 р., згідно з якою казенна палата визначалася як “вища фінансова установа в губернії” [4, с. 124]. При цьому ні законодавчі, ні підзаконні нормативні акти цього чи подальших періодів не визначали в чому полягає ця “вищість”, адже губернські акцизні управління – органи адміністрування непрямих податків і одночасно нагляду за виробництвом і обігом підакцизних предметів (спиртні напої, цукор, сіль, нафта, тютюн, сірники та ін.), управління митних округів і митниці, контори та відділення державних банків їм не підпорядковувалися. Єдине – це хіба що ст. “Загального установлення губернського” Зводу законів Російської імперії видання 1857 р. вносила казенні палати і підпорядковані їм казначейства до переліку губернських адміністративних установ.
Принципове значення для розвитку всієї фінансової системи Російської імперії мала бюджетна реформа, мало помічена цивільними істориками і зовсім не помічена істориками права. Завдяки ініціативності Державних контролерів М.М. Анненкова (пізніше Київського генерал-губернатора) та В.О. Татаринова, підтриманих молодим імператором Олександром ІІ було кардинально реформовано бюджетний процес в Російській імперії, побудовано на ґрунті універсального принципу єдності каси. Неупорядкованість бюджетного процесу, відомча система асигнування, звітності та контролю, поряд з незрозумілою для розвинених європейських держав таємністю Державного бюджету (Державного розпису в термінології тогочасного фінансового права Російської імперії) – усе це відкидало фінансову систему та її правові засади на десятки років назад, що цілком наочно довела Кримська війна 1853-1856 рр., яка завершилася поразкою Росії. Введення єдності каси супроводжувалося кардинальним реформуванням системи державного фінансового контролю. Всі державні грошові ресурси були зосереджені в касах Міністерства фінансів.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Казенні палати як органи управління фінансами російської імперії в Україні у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.: організаційно-правові засади діяльності

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок