Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Неповнолітня особа як суб’єкт злочину: окремі історичні аспекти

Неповнолітня особа як суб’єкт злочину: окремі історичні аспекти

Назва:
Неповнолітня особа як суб’єкт злочину: окремі історичні аспекти
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
13,75 KB
Завантажень:
146
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Реферат на тему:
Неповнолітня особа як суб’єкт злочину: окремі історичні аспекти


У сучасних умовах зростання злочинності серед неповнолітніх потребує глибокого дослідження особа неповнолітнього злочинця. Звернемося до історичного досвіду вирішення цієї проблеми. В минулому вчені-криміналісти здебільшого розглядали становлення і розвиток особи як суб’єкта злочину в межах загальної проблеми осудності.
Зокрема, М.С.Таганцев зазначав, що можливість бути суб’єктом злочину передбачає передусім можливість особи пізнавати властивості та умови вчиненого, пізнавати взаємозв’язок вчинку з зовнішнім світом, правами та інтересами інших осіб, можливість розуміти вимоги закону. Отож першою умовою осудності є здатність усвідомлювати властивості та значення вчиненого, причому термін властивості відноситься до фізичних умов учиненого, а значення – до його соціального та юридичного характеру. Злочинне діяння відноситься до сфери діяльності, а не до сфери мислення, і для ставлення його у вину необхідно, щоб винний, усвідомлюючи вчинене, міг керуватися усвідомленим. Тобто для осудності потрібно, щоб разом зі здатністю усвідомлювати винний мав здатність керуватися усвідомленим. Ці дві здатності розвиваються не одночасно: серед дітей є такі, які не тільки розуміють свої проступки, а й знають, що вони заборонені законом, проте разом з цим не здатні протистояти першому пориву, що їх захопив, неспроможні згідно з набутими ними знаннями керувати своїми діями. Не можна мати здатність керувати своїми вчинками, якщо немає здатності їх усвідомлювати, однак – не навпаки [9, с.411]. Першу частину формули М.С.Таганцев відносив до сфери пізнавальної, другу – до сфери вольової. Пізнавальний момент, на його думку, передбачає: суму набутих та перероблених вражень від зовнішнього світу, знання; розумові здатності організму, які набули певної впорядкованості, здатність порівнювати, розмірковувати та ін. Вольовий же момент передбачає: набуту шляхом життєвого досвіду звичку та здатність використовувати надбані знання в своїй діяльності; розвинуті вольові сили організму, здатність виявляти силу характеру стосовно своїх прагнень та бажань.
Аналізуючи неосудність, М.С. Таганцев пропонує таку її класифікацію: 1) неосудність, яка походить від того, що не настав належний стан психічного розвитку, та 2) неосудність, яка походить від втрати особою належного стану психічного розвитку. До першої групи автор відносить: нерозвиненість, яка залежить від природних умов розвитку організму, а саме від його малоліття; нерозвиненість внаслідок хворобливих станів організму; нерозвиненість, яка залежить від шкідливо діючих життєвих умов. До другої групи відносить: психічні хвороби у вузькому розумінні цього слова; хворобливі стани організму, які призводять до психічних розладів; ненормальні стани організму, які впливають на психічну діяльність.
Подібну класифікацію та аналіз неосудності давав В. Спасович, наводячи таку класифікацію: 1) неосудність, яка походить від недостатньо розвинутих здатностей самовизначення та волі; 2) неосудність, яка залежить від перехідних станів затьмарення свідомості; 3) неосудність, яка залежить від душевних хвороб. Він вважав, що нерозвиненість волі може пояснюватися як віком, так і фізичними недоліками, які “не дали душі розгорнутися”. Характеризуючи вік, він зазначав, що людина до свідомості, а отже, і до осудності приходить шляхом поступового розвитку. Стан кримінально-правової осудності передбачає в особі усвідомлення свого я, усвідомлення зовнішнього світу, усвідомлення певних моральних ставлень особи до цього світу, певних обов’язків. Дитина тривалий час не усвідомлює навіть свого я; зовнішній світ відображається в її свідомості у фантастичних формах. Вона починає знайомство з зовнішнім світом тільки в окремих його проявах, а не як нескінченний ланцюг причин та наслідків, отже, дитина не передбачає наслідків своїх діянь. Значно пізніше у неї виникає поняття про обов’язок, спаведливість [8, с.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: Неповнолітня особа як суб’єкт злочину: окремі історичні аспекти

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок