Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Створення перших прообразів вищих державних представницьких органів на території нинішньої Канади

Створення перших прообразів вищих державних представницьких органів на території нинішньої Канади

Назва:
Створення перших прообразів вищих державних представницьких органів на території нинішньої Канади
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,49 KB
Завантажень:
347
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Створення перших прообразів вищих державних представницьких органів на території нинішньої Канади


Канада є однією з найменше досліджених вітчизняними науковцями країн, а проте державотворчий досвід цієї країни міг би бути використаний і в Україні. Особливого значення набуває дослідження історії та правового статусу найвищого представницького органу цієї країни – Парламенту, а також його місця в системі вищих державних органів. Однією з найважливіших проблем у цьому плані є майже повна відсутність у самій Канаді, не кажучи вже про Україну, напрацювань, які б стосувались перших прообразів представницьких органів державної влади в цій країні. Більшість авторів відносять перший період творення таких органів до другої половини XVIII ст., як-от Юджин Форсі – до 1758 року [1, c.3]. Більш ранній період, а саме – період французького панування в Канаді (XVII – перша половина XVIII ст.), як період формування будь – яких представницьких органів, за незначним винятком, залишається взагалі не дослідженим. Наприклад, такі дослідники Канади, як Мар’ян Гжибовськи [2] та Гі Лашепель[3] у своїх працях зовсім не торкнулись цих питань. У пропонованій статті ми робимо спробу хоч частково заповнити цю прогалину.
В жовтні 1626 р., прагнучи підпорядкувати собі колоніальні справи, кардинал Рішельє, який у той час, по-суті, правив Францією, призначив сам себе “найвищою посадовою особою, главою та управляючим Французького мореплавства та торгівлі”. Кардинал скасував посади адмірала Франції та віце-короля Нової Франції, визнав нечинними існуючі монополії, і 29 квітня 1627 р. заснував “ Компанію Сотні Акціонерів (Company of One Hundred Associates) для торгівлі в Канаді “з виключними правами синьйоральної власності та юстиції”. Як синьйори Нової Франції, члени Компанії несли відповідальність за управління колонією під наглядом Рішельє, діючи в ім’я і під владою короля Франції Людовика XIII і відповідно до умов статуту.
Перший уряд, встановленний для Канади, був надзвичайно простим за структурою. Із представлених Компанією трьох кандидатів Рішельє на свій розсуд вибирав та призначав одного, який у випадку відсутності на даній території кардинала, управляв Новою Францією “для служби короля”. [5, c.12]. Ця особа набувала статусу генерал-губернатора.
Теоретично генерал-губернатор повинен був призначатись на трирічний строк, однак це перетворилось у правило лише після 1645 р. Він мав повну владу в колонії: керував збройними силами, управляв громадським життям колонії, вводив в дію декрети Державної Ради; крім того, він мав право виносити вироки та приймати рішення, які були остаточними й оскарженню не підлягали, як у кримінальному, так і у цивільному процесі, однак це торкалось лише справ надзвичайної важливості чи складності. Генерал – губернатор повинен був співпрацювати з деякими посадовими особами з числа аристократії (в досліджуваний нами період такими службовими особами виступали Ноель Южеру де Шателе та Ачіль Врехо Деліль).
Крім генерал-губернатора та його випадкових радників, державний механізм складався лише з одного службовця – секретаря суду, часто секретаря губернатора, який водночас відігравав роль нотаріуса, хоч і не носив цей титул офіційно. Лише фінансове управління колонією було довірене агенту (або загальному клерку) Компанії в Канаді – єдиному серед посадових осіб, який не підпорядковувся генерал-губернатору.
Після смерті Рішельє у 1642 р. Нова Франція потрапила під юрисдикцію міністра закордонних справ, але жодних змін у внутрішній адміністрації колонії не відбулося.
Перша важлива зміна у державному устрої колонії сталася у 1647 р., через 2 роки після утворення Компанії Ста Акціонерів. За нею король засновував перший прообраз майбутніх колегіальних та представницьких органів Канади – Управлінську та Наглядову Раду. Цю Раду, часто звану також Першою Радою Нової Франції, а інколи – Радою хутряної торгівлі, важливо відрізняти від Суверенної Ради, яка була заснована наступного року (5 березня 1648 р.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Створення перших прообразів вищих державних представницьких органів на території нинішньої Канади

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок