Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Оренда земель сільськогосподарського призначення: історико-правові аспекти

Оренда земель сільськогосподарського призначення: історико-правові аспекти

Назва:
Оренда земель сільськогосподарського призначення: історико-правові аспекти
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,31 KB
Завантажень:
83
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.7


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Оренда земель сільськогосподарського призначення: історико-правові аспекти


Оренда земель в Україні має глибокі історичні корені. Вивчення розвитку земельних орендних відносин дає змогу виділити низку особливостей, які характеризують ці відносини. Простежимо, які етапи пройшли у своєму розвитку перетворення земельних орендних відносин з урахуванням таких основних тенденцій у розвитку правового регулювання оренди земель сільськогосподарського призначення, як перехід від абсолютної заборони угод із землями до їх дозволу та зміни у суб’єктному складі цих угод. Погоджуючись із М.Д.Казанцевим, який вважає, що “особливість права землекористування полягає у тому, що одна й та ж форма землекористування виявляється у множинності суб’єктів і на землях різного цільового призначення” [1, с.89], визначальними для аналізу приймемо організаційні форми суб’єктів землекористування, які були домінуючими у той чи інший період державного розвитку на землях сільськогосподарського призначення.
Після Жовтневої революції 1917р. настав період, який характеризувався негативним ставленням до оренди земель. У Декреті про землю [2, ст.3], прийнятому ІІ Всеросійським з’їздом Рад у 1917р., є запис про те, що земля не може бути здана в оренду (п.1 Селянського наказу про землю, який є частиною Декрету). Йшлося про заборону застосування найманої праці в землеробстві та про те, щоб оренда перестала бути знаряддям експлуатації людини людиною, джерелом нетрудових доходів. Цей Декрет був запроваджений в УРСР Постановою Першого Всеукраїнського з’їзду Рад (11-12 грудня 1917р.) і проголошений основним земельним законом на Україні. На цьому етапі основними землекористувачами виступали одноосібні селянські господарства.
Вперше про дозвіл земельної оренди в Радянській країні йшлося в резолюції IX Всеросійського зїзду Рад від 26.12.1921р. “Про відбудову і розвиток сільського господарства” [3, с.158]. Страхітливий голод в Україні 1921 року змінив ставлення до оренди земель. На Україні земельна оренда і наймана праця були дозволені Декретом ВУЦВК і РНК УРСР “Про надання незаможним селянським господарствам права тимчасової переуступки користування своєю надільною землею”1922р. [4, ст.282]. За цим Декретом, оренда землі була дозволена лише трудовим господарствам, тимчасово ослабленим внаслідок стихійного лиха, за браком робочих рук (внаслідок смерті працездатного члена сім’ї, призову у зв’язку з мобілізацією, переселення та ін.), реманенту і худоби (тобто чітко визначалось коло орендодавців). Декрет встановлював строк оренди земель – на термін не більше однієї сівозміни, а в разі відсутності такої – не більше ніж на три роки. Декрет зобов’язував орендаря по-господарськи використовувати землю, не допускати хижацького виснаження орендованої земельної ділянки.
Однак практика перших років показала, що короткотермінова оренда призводила до погіршення стану ґрунтів [5, с.38]. Цей період характеризується переходом до суспільного обробітку землі. Вже у Декреті “Про соціалізацію землі” 1918р. ставилось завдання розвитку колективних господарств (ст.11). У розділі ІІ Декрету, під назвою “Хто має право користуватися землями” зазначалось, що “для зайняття сільським господарством земля надається сільськогосподарським товариствам”, під якими розуміли сільськогосподарські комуни, артілі і товариства по спільній обробці землі.
22 травня 1922р. ВУЦВК прийняв “Основний закон про трудове землекористування” [6, ст.388], до якого увійшли провідні положення Декрету “Про надання незаможним селянським господарствам права тимчасової переуступки користування своєю надільною землею”. Відповідно до нього, дозволяли здавати в оренду всієї надільної землі чи її частини тим господарствам, які через певні обставини не могли її обробляти самостійно і, навпаки, здавали в оренду землю ті селяни, які не мали змоги чи не хотіли працювати з повною віддачею. Статті цього Закону майже без змін увійшли до Земельного кодексу УРСР 1922р. [4, ст.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Оренда земель сільськогосподарського призначення: історико-правові аспекти

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок