Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Національні акти України про засада процесуального статусу іноземців та іноземних підприємств і організацій

Національні акти України про засада процесуального статусу іноземців та іноземних підприємств і організацій

Назва:
Національні акти України про засада процесуального статусу іноземців та іноземних підприємств і організацій
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,87 KB
Завантажень:
33
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Громадяни України можуть мати процесуальні права та обов'язки на території іноземної держави, а так само іноземці можуть набути процесуального статусу в судах України. Як зазначалося, Конституція України проголошує норму про піклування та захист Україною її громадян, що опинилися за кордоном. Вона наділила іноземців національним режимом стосовно здійснення ними прав та виконання обов'язків. Вказане торкається і процесуальних прав та обов'язків суб'єктів права. Засади правового регулювання процесуальних прав іноземних громадян та осіб без громадянства містить Закон України "Про правовий статус іноземців" від 4 лютого 1994 p., у якому зазначено: іноземці мають ті ж права та виконують ті ж обов'язки, що й громадяни України (ст. 2); вони можуть звертатися до суду й інших державних органів для захисту їх особистих, майнових та інших прав. У судочинстві іноземці як учасники процесу користуються такими ж процесуальними правами, що й громадяни України (ст. 22).

Аналізоване чинне законодавство України базується на нормах, прийнятих до набуття Україною незалежності та після її проголошення. Перші є універсальними щодо їх застосування, а тому містяться в окремих загальних нормативно-правових актах. Мова йде, зокрема, про норми розділу VI ЦПК України 1963 р. за назвою: "Цивільні процесуальні права іноземних громадян і осіб без громадянства. Позови до іноземних держав, судові доручення і рішення іноземних судів. Міжнародні договори". Тут врегульовано питання надання національного режиму щодо користування цивільними процесуальними правами іноземним громадянам, особам без громадянства та іноземним підприємствам і організаціям; застосування реторсії до згаданих осіб (статті 423, 424); визначення підсудності спорів з "іноземним елементом" судам України (ст. 424); заявленння позову до іноземної держави та застосування імунітету до представників іноземних держав чи інших осіб, зазначених у відповідних нормативних актах; засто-сування реторсії до іноземних держав, їх майна або представників іноземних держав в Україні (ст. 425). Декілька норм ЦПК України вказують на можливість виконання доручень іноземних судів і звернення судів України з дорученнями до іноземних судів; виконання в Україні рішень іноземних судів і арбітражних судів; застосування правил міжнародних договорів (ст. 426-428).

Компетенцію судів та інших органів України у разі розірвання шлюбу з "іноземним елементом" регулює Кодекс про шлюб та сім'ю України 1969 р. (ч. 5, 6 ст. 197). Тут є й норми про компетенцію органів по встановленню батьківства, усиновленню (ст. 198—199).

Потреба врегулювати окремі процесуальні питання виникла з прийняттям Верховною Радою України 16 липня 1990 p. Декларації про державний суверенітет України. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991 p. встановив принцип захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності (ст. 2), урегулював питання ви-ключної компетенції судових та арбітражних органів України (ст. 31), підсудності (ст. 32), подання позову (ст. 34), діяльності судових та арбітражних органів України по призначенню розміру штрафів, оскарження санкцій у суді або арбітражі (ст. 37), розгляду судовими та іншими органами спорів, що виникають у процесі зовнішньоекономічної діяльності (ст. 38), компетентності судів та арбітражів стосовно предмета розгляду спорів щодо застосування положень цього Закону та інших законів, прийнятих на його виконання (ст. 39).

Після становлення України як суверенної держави кількість нормативно-правових актів з цивільними процесуальними нормами значно збільшилася. Наприклад, норми про підсудність спорів судам, арбітражним та третейським судам має законодавство України про інтелектуальну власність. Це статті 22, 24, 30 Закону України "Про охорону прав на вина-ходи й корисні моделі", ст. 21 Закону "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", ст. 27 Закону "Про охорону прав на промислові зразки", що були прийняті 15 грудня 1993 p., ст. 43 Закону України "Про авторське право та суміжні права" від 23 грудня 1993 р.1, Закон України "Про режим іноземного інвестування" від 19 березня 1996 р. також має норми про порядок розгляду спорів у судових, арбітражних органах і третейських судах (ст. 14, 26)- У Інструкції про порядок реєстрації представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні (затверджена наказом МЗЕЗторгу України від 18 січня 1996 р. № ЗО, зареєстрована у Міністерстві юстиції України 24 січня 1996 р. № 34/1059)3 є норма, що вказує на можливість розгляду судом питання про припинення діяльності представництв іноземного суб'єкта господарювання.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Національні акти України про засада процесуального статусу іноземців та іноземних підприємств і організацій

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок