Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Правова суть інституту по визнанню громадян безвісно відсутніми і оголошення їх померлими

Правова суть інституту по визнанню громадян безвісно відсутніми і оголошення їх померлими

Назва:
Правова суть інституту по визнанню громадян безвісно відсутніми і оголошення їх померлими
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
14,32 KB
Завантажень:
54
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Вступ

В Конституції України закріплено право громадян на судо-вий захист від посягань на життя і здоров’я, майно і особисту сво-боду, честь та гідність. Забезпечення здійснення конституційних прав громадян України - одне з важливих завдань української держави. Піднесення суб’єктивних прав громадян в ранг конституційного права обумовлює велике теоретичне і практичне значення дослідження питань, цивільного права. Специфічними засобами захисту суб’єктивних прав є цивільні справи по визнанню громадян безвісно відсутніми і оголошення їх померлими. Міжгалузева приналежність даного інститу пояснюється тим, що його норми знаходяться як в матеріальному (статті 18-22 ЦК України) так і процесуальному праві (статті 261-265 ЦПК України).

Тривала невизначеність місцеперебування одного з суб’єктів цивільних правовідносин створює труднощі для захисту своїх прав інших учасників цих правовідносин або їх реалізацію, або виконання обов’язків.

Метою даної роботи є аналіз чинного законодавства, що регулює інститути безвісної відсутності та оголошення громадяни-на померлим. Для досягнення поставленої мети, необхідно розкрити наступні питання: правова суть інституту по визнанню громадян безвісно відсутніми і оголошення їх померлими; правові наслідки визнання громадянина безвісно відсутнім та оголошення його померлим; юридичні наслідки явки громадянина, визнаного безвісно відсутнім і оголошеного померлим.

Розділ 1. Правова суть інституту по визнанню громадян безвісно відсутніми і оголошення їх померлими.

В житті можливі випадки, коли громадянин тривалий час відсутній в місці постійного проживання. Він не повідомляє про себе, а заходи по встановленню цих відомостей не дають позитив-них результатів. Виникає невизначеність у правовідносинах за участю відсутнього. Наприклад, тривала невизначеність місця пе-ребування батьків є перешкодою для інших осіб усиновити дитину безвісно відсутніх батьків; безвісна відсутність одного з подружжя є для іншого перешкодою для розриву шлюбу і вступу в новий то-що. Якщо він живий, а відсутність сталася з незалежних від нього причин, необхідно вжити заходів по збереженню його майна, за-доволенню вимоги його кредиторів тощо. В разі смерті відсутнього правововідносини з його участю повинні припинити свою дію. Його майно за правом спадкоємності переходить до спадкоємців. Заінтересовані особи в праві заявити вимоги про це.

Зазначені дії можна вчинити за допомогою двох цивільноправових інститутів: "Визнання громадянина безвісно відсутнім" і "Оголошення громадянина померлим" (статті 18-22 ЦК України).

а) визнання громадянина безвісно відсутнім.

Інститут безвісної відсутності покликаний ліквідувати невизначеність яка пов’язана з віідсутністю одного з суб’єктів цивільних правовідносин, і специфічними засобами забезпечити безпосередньо захист охоронюваних законом інтересів громадян і організацій і опосередковано- суб’єктивних прав громадян і організацій, що перебувають в правовідносинах з безвісно відсутньою особою.

Відповідно до статті 18 ЦК України громадянин може бути визнаний безвісно відсутнім за умов:

a) протягом року громадянин відсутній в місці його постійного проживання;

b) протягом того ж року в місці його постійного проживан-ня не має відомостей про місце його перебування;

c) невідомість місця перебування не можна усунути за до-помогою відповідних заходів.

Перебіг річного строку починається з дня одержання відомостей про відсутнього. Якщо неможливо встановити цей день початком береться перше число місяця, що йде за тим, в якому були одержані останні відомості. Коли ж неможливо встановити місяць в якому були одержані останні відомості про відсутнього, перебіг річного строку починається з першого січня наступного року.

Визнання громадянина безвісно відсутнім здійснюється в судовому порядку. Порядок визнання громадянина безвісно відсутнім визначається главою 35 Цивільного процесуального ко-дексу України. Справи про це розглядаються районним (міським) судом за місцем проживання заявника (ст. 261 ЦПК України). Суддя вживає заходів для встановлення відомостей про відсутнього: виявлення родичів, співробітників, знайомих; надсилання запитів до відповідних організацій за останнім місцем проживання (житлово-експлуатаційні організації, органи внутрішніх справ, виконкоми тощо). Суд постановляє рішення про визнання громадянина безвісно відсутнім або про відмову в задоволенні заяви про це.

Якщо з’явиться громадянин, визнаний безвісно відсутнім, або буде виявлено його місце перебування, районний (міський) суд, одержавши відповідну заяву, призначає справу до слухання і скасовує своє попереднє рішення (ст. 20. ЦК України).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Правова суть інституту по визнанню громадян безвісно відсутніми і оголошення їх померлими

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок