Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Утворення контрольно-наглядових органів російської імперії та поширення їхньої діяльності на території України

Утворення контрольно-наглядових органів російської імперії та поширення їхньої діяльності на території України

Назва:
Утворення контрольно-наглядових органів російської імперії та поширення їхньої діяльності на території України
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,54 KB
Завантажень:
315
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Утворення контрольно-наглядових органів російської імперії та поширення їхньої діяльності на території України


Організація вищих контрольно-наглядових органів Російської імперії на початку 18 століття та поширення їхньої юрисдикції на українські землі є однією з найважливіших складових драматичного, суперечливого і трагічного розвитку державності української нації.
Предметом дослідження у запропонованій статті є утворення контрольно-наглядових органів Російської імперії та поширення їхньої діяльності на територію України.
Реформи Петра І у вищому управлінні Російської імперії XVIII ст. почалися з утворення спеціальної системи органів, які були покликані контролювати діяльність державного апарату, як центрального так і місцевого. Утворення дієвого контролю було необхідне для того, щоб забезпечити чітку та якісну роботу державних органів все більш зростаючого чиновницького апарату. Ще в 1700 р. в Росії був виданий указ про взяття і віддання під суд воєвод за протиправні проступки і самовладдя [1]. Однак цей указ не визначав поняття злочинних дій посадових осіб, в ньому навіть не згадувалося про процедуру суду над винними адміністраторами.
З утворенням Сенату, в 1711 р. окремі галузі управління (вища судова, та виконавча влада, законодавча ініціатива та інше поєднались в його руках. Указом від 2 березня 1711 р. на першому місці серед обов’язків Сенату була поставлена вимога про те, “щоб суд був нелицемірний, і нечесних суддів карати позбавленням честі і всього майна”[2, с. 28].
В п. 6. указу було вказано “утворити фіскалів у всіх справах”, тобто встановити цілу сітку представників нагляду, які б давали можливість Сенату слідкувати за законністю на всій території Російської держави. Цим же указом було запроваджено посаду обер-фіскала який очолював цей таємний контрольно-наглядовий орган” [3].
В розпорядженні обер-фіскала були місцеві фіскали, які мали такі ж права, як і їхній керівник, який в свою чергу був основним засобом контролю зі сторони Сенату.
Не дивлячись на надзвичайні права, які були надані фіскалам, а також на подальше підвищення їх в чиновницьких рангах, система нагляду залишалася незадовільною. Суть фіскальної посади полягала в таємному нагляді про незаконні дії посадових осіб. Проводячи свою діяльність таємно, фіскал не міг бути присутнім в урядових установах, самостійно наглядати за їхньою діяльністю, оглядати їх діловодство.
Посадові особи не відчували над собою прямого нагляду, а зловживання їх виявлялися таємно.
Однак безпосередній нагляд потрібен був всюди, не виключаючи самого Сенату. Щоб здійснювати контроль за діяльністю Сенату Петро І призначив ще в 1715 р. сенатського генерал-ревізора і наглядача указів. Цей генерал-ревізор проіснував недовго, а обов’язки його були покладені на обер-секретаря Сенату, який також не виправдав покладених на нього сподівань.
З 21 січня 1721 р. функції контролю над Сенатом тимчасово здійснювали штабс-офіцери гвардії до призначення на цю посаду державного фіскала. Замість цього імператорським указом в січні 1722 р. була введена в Сенат посада генерал-прокурора з обер-прокурором і прокурори в колегіях і надвірних судах.
Прокуратура почала здійснювати не таємний а відкритий нагляд за всіма адміністративно-судовими органами. Разом з тим, вона становила нерозривне ціле, кінцева ланка якого знаходилася в руках генерал-прокурора. За допомогою прокурорських доповідей, керівник прокуратури міг своєчасно повідомляти Сенат про виявлені зловживання посадових осіб та органів. Нагляд встановлювався системний, причому сфера дії прокуратури поширювалась в тому числі і на Сенат. Генерал-прокурор у випадку виявлення порушень в Сенаті зобов’язаний був безпосередньо повідомити імператору. Фіскалітет разом з його органами також були поставлені в підпорядкування прокуратурі і в деяких відношеннях доповнювали її діяльність [4, с. 45].
Таким чином Сенат отримав можливість контролювати урядові установи подвійним контролем через прокурорів і фіскалів.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Утворення контрольно-наглядових органів російської імперії та поширення їхньої діяльності на території України

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок