Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Територіальні громади міст гетьманщини та їх виконавчий апарат

Територіальні громади міст гетьманщини та їх виконавчий апарат

Назва:
Територіальні громади міст гетьманщини та їх виконавчий апарат
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
13,81 KB
Завантажень:
98
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Реферат на тему:
Територіальні громади міст гетьманщини та їх виконавчий апарат


Гетьманщина – Українська козацька держава, яка сформувалася після національно-визвольної війни українського народу, "це всі ті українські землі, що підпорядковуються гетьманській адміністрації – як соборній, так і право – чи лівобережній, з 1648 по 1782 роки [1, с.11].
Міста і містечка Гетьманщини відіграли значну роль у формуванні національної території України. Являючись центрами сотень, полків, волостей, повітів, округів, намісництв тощо, вони як правило виконували не лише адміністративні, а й економічні та оборонні функції. Крім того, ці населені пункти ставали своєрідними акумуляторами сільського населення. Саме через них найчастіше проходили головні шляхи народних міграцій.
Ця стаття є продовженням дослідження генези територіальної громади в Україні. Метою якої є визначити тенденції, національні традиції та використання їх у правотворчій і організаційно-правовій діяльності органів місцевого самоврядування. В правовому аспекті ця тема майже не досліджена.
Джерела, що містять відомості про міста і міське самоврядування цього періоду дуже різноманітні. Збереглося, насамперед, багато розрізнених згадок в уцілілих архівних справах. Особливо важливі відомості є у "Веденнях о полковой, сотенной и городовий старшине" [2, с.220].
Хоч вони складені у 20-х роках ХVІІІ ст.., в них нерідко застерігається, що так було й за "прежде бывших гетьманов", "здавна" та ін. Очевидно, подібні штати старшини і службовців існували і в попередні роки.
Цінні відомості узагальненого характеру подаються у "Правах за якими судиться малоросійський народ", які, як відомо, узагальнювали вже існуючу практику управління і самоврядування в Гетьманщині, а також у праці О. Шафонського "Черниговского наместничества топографическое описание". Цінними є матеріали ревізії 1723 р. Списки про соціальний склад населення міст Лівобережної України збереглися по двох містах – Києву і Стародубу [3].
В компутах населення міст поділено на кілька груп за заможністю. Незважаючи на своєрідність такого поділу, він все ж дає уявлення про диференціацію міської громади у 20-х роках ХVІІІ ст..
У Києві, за компутами, налічувалося 1469 чол. міського населення, з них: до багатої верхівки належало 119 чол., близькими до неї були категорії "средных, гендлями бавлячихся" – 262 чол, а також вдів можніх" – 37 чол.; отже до більш-менш заможної частини міського населення можна було віднести 28,5% жителів. Переважну більшість населення – 71,5% становили "мезерные, тилко хати меют" – 925 чол. І "вдови мезерные" – 126.
Подібна соціально-економічна диференціація мала місце в Стародубі.. З 987 міських жителів було: "майстратових", (тобто тих, що посідали уряд в магістраті) –19, "мещан можнейших гендлийовых 65", "мещан корунтовных" – 64, "мещан генлийовых середних" – 73. Ці групи складали багату й середню за заможністю частину міського населення. Переважну більшість (близько 2/3) становили мещане тягли" – 143 і "мещане пашены и убогие" – 623 [2, с.282-283].
Міста Гетьманщини поділялися на дві основні групи – магістратські і ратушні. Магістратські міста користувалися магдебурзьким правом. Так, магдебурзьким правом користувалися: Київ, Ніжин, Чернігів, Переяслав, Стародуб, Новгород-Сіверський, Почар, Почей, Глухів, Мена, Короп, Кролевець, Остер, Козелець, Березне, Полтава, Гадяч, пізніше Батурин [2, с.280].
Ці міста одержали магдебурзьке право в різні роки. Час від часу права і привілеї міст підтверджувалися – при вступі на престол нового царя, при зміні гетьмана, при втраті оригіналу грамоти та ін.
Міські громади магістерських і ратушних міст формували свій уряд, що складався з урядовців і служителів. Урядовців обирали і вони становили правлячу верхівку міського самоврядування. До них належали – війт, бурмістри, райці, лавники, а також й городові отамани.
На чолі магістрату і ратуші стояв війт. В управлінні міськими справами йому допомагали бурмистри і райці, які заміщали війта в час його відсутності.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Територіальні громади міст гетьманщини та їх виконавчий апарат

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок