Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Порядок заміщення поста глави держави в монархіях і республіках

Порядок заміщення поста глави держави в монархіях і республіках

Назва:
Порядок заміщення поста глави держави в монархіях і республіках
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
14,68 KB
Завантажень:
189
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Порядок заміщення поста глави держави в монархіях і республіках
Законодавча практика зарубіжних країн знає кілька сис-тем престолонаслідування. Вони закріплюються або в спеціальних законах, або в конституціях, або і там, і там, а також у судових рішеннях і правових звичаях.
Пріомогенітура (право первородства), коли спадкоємцем уважається первонароджений син, а у разі його смерті перш ніж престол стане вакантним – старший онук, а не наступний по старшинству син. Така система застосовувалася в стародавності в країнах Близького Сходу й набула відображення в біблійному праві.
Перший, найдавніший спосіб престолонаслідування називається салічним способом, або салічною системою спадкування. За нею трон і корону успадковують тільки представники чоловічої статі, тобто спадкоємці по чоловічій лінії. У сучасному світі салічний спосіб існує в основному тільки в країнах Сходу: Таїланді, Омані, Саудівській Аравії і Японії. Донедавна такий спосіб існував і в Європі: наприклад, у Норвегії й Швеції. Однак шведи й норвежці в 90-х роках XX ст. відмовилися від цього способу й змінили законодавство в цій сфері.
Другий спосіб називається кастильським (кастильською системою). Кастильський спосіб престолонаслідування має два варіанти: традиційний і сучасний. За традиційним способом спадкоємцем престолу є старший з дітей, але перевагою користується нащадок чоловічої статі. Тобто існує формула: "Молодший брат має перевагу перед старшою сестрою". Такий спосіб застосовується у Великобританії, Іспанії та інших країнах.
За сучасним варіантом кастильської системи спадкоємцем корони вважається будь-який старший нащадок незалежно від статі. У цьому випадку працює принцип первородства. Згадані вище Норвегія і Швеція зараз запровадили цей спосіб.
Шведська система, що існує з 1980 p., надає однакові права на престол спадкоємцям чоловічої й жіночої статі.
Третій спосіб має кілька варіантів назви: австрійський, австро-угорський, "габсбурзький". "Габсбурзьким" він називається на честь династії Габсбургів, які були імператорами в
Австро-Угорщині. Цей спосіб досить цікавий. Як і в рамках кастильської системи, допускаються спадкоємці і по чоловічій, і по жіночій лініях, але чоловіки мають перевагу у всіх ступенях спорідненості. Жінки можуть успадковувати престол лише у разі повної відсутності спадкоємців по чоловічій лінії. Цей варіант із достатнім ступенем умовності можна було б позначити так: двоюрідний племінник, троюрідний племінник і т. ін. мають перевагу перед дочкою короля. Ця система діяла й у Росії з 1797 по 1917 р. її запровадив імператор Павло І, і припинилася вона разом із загибеллю династії Романових. Зараз ця система не застосовується.
Четвертий спосіб престолонаслідування, можна було б назвати "петровським", тому що в Росії вперше його застосував Петро І. Суть його в тому, що монарх сам призначає свого спадкоємця. Як відомо, після загибелі (убивства) його сина й спадкоємця царевича Олексія в 1721 р. Петро закріпив правило, відповідно до якого царюючий імператор сам визначає, хто буде імператором після нього. Однак Петро не встиг призначити спадкоємця, і, мабуть, єдиний раз цей спосіб був реалізований імператрицею Анною Іоаннівною, що призначила спадкоємця.
Відомі й інші способи та варіанти престолонаслідування. Мусульманська система, по суті, є виборами монарха. Колегією виборців (вона називається аш-шура, дослівно – рада) у цьому випадку є сукупність членів монархової родини та вищих духовних осіб. Як кандидат на трон розглядається будь-який родич монарха, що користується авторитетом, особливо в релігійних питаннях.
Племінна система передбачає призначення нового монарха радою племені (Свазіленд), вирішальний голос при цьому має королева-мати.
Спадкоємний принцип є генеральним для всіх монархій, хоча в історії відомі випадки, коли монархи обиралися. У 1606 р. Василь Шуйський був обраний російським царем. У 1810 р. риксдаг (парламент) Швеції обрав Йоганна Баптисте Юлія кронпринцем із правом престолонаслідування. За Велико-тирновською конституцією Болгарії 1809 р.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: Порядок заміщення поста глави держави в монархіях і республіках

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок