Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> реферат: Компетенція парламентів

Компетенція парламентів / сторінка 2

Назва:
Компетенція парламентів
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,53 KB
Завантажень:
151
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Цю діяльність віднесено до повноважень органів виконавчої влади.
До компетенції парламентів деяких держав входять певні судові повноваження. У Великобританії представницький орган у випадках так званих злочинів проти парламенту або порушення парламентських привілеїв та імунітетів (прав, повноважень та пільг депутатів і парламен-ту в цілому) нерідко бере на себе прямі судові функції. Зокрема, палата громад має право притягати до відповідальності як своїх членів, так і сто-ронніх осіб. За її рішенням депутати можуть бути відсторонені на деякий час від роботи в парламенті або взагалі виключені з його складу. Для де-путатів, а також для інших осіб передбачені й такі заходи, як попереджен-ня, догана або навіть позбавлення волі. Але такі покарання застосовують-ся дуже рідко, не кажучи вже про те, що в наш час крайні заходи сприй-маються як нереальні.
Найважливішими парламентськими повноваженнями судового ха-рактеру є повноваження, пов'язані з відповідальністю з використанням процедури імпічменту та інших подібних процедур.
Здійснюють парламенти і деякі інші функції. Однак саме законо-давчі повноваження становлять їхнє головне призначення. Відповідна ком-петенція парламентів у різних країнах по-різному фіксується в конституціях. Наприклад, у розділі восьмому ст. 1 Конституції США подано пе-релік напрямів законодавчої діяльності конгресу. Більш-менш предметно про законодавчі повноваження йдеться і в інших основних законах.
Дещо інакше питання парламентських повноважень регламентують-ся в конституціях Австрії, Італії, Польщі, Чехії та деяких інших держав. Зокрема, згідно зі ст. 70 Конституції Італії, «законодавча функція здійснюється спільно обома палатами». Не менш загальний характер мають формулювання, за якими законодавча влада здійснюється спільно монархом (президентом) і парламентом. Такі формулювання містять основні закони Бельгії, Греції, Ісландії, Норвегії і Фінляндії. За змістом вони близькі до тих, якими користуються в конституційній теорії та практиці Великобри-танії та деяких інших англомовних країн, де законодавчий орган позна-чається формулою «король і палати», або «король у парламенті». Це, однак, найчастіше означає лише те, що урядові законопроекти вносяться в парла-мент від імені монарха або що прийнятий палатами законопроект стає зако-ном тільки після підписання його главою держави і обнародування.
Для характеристики компетенції парламентів важливе значення має оцінка змісту конституційно-правового статусу самих парламентаріїв. Як зазначалося, практично в усіх розвинутих країнах депутати не зв'язані юридичними обов'язками щодо своїх виборців. Вони вважаються представ-никами не відповідних виборчих округів, а всього народу (виборчого корпу-су) в цілому, і не можуть бути відкликані виборцями. Тим самим їхній ман-дат не має імперативного характеру, і його прийнято називати вільним. Та-кий характер депутатського мандата звичайно фіксується в конституціях.
Так, у ст. 67 Конституції Італії зазначено: «Кожний член парла-менту представляє націю і виконує свої функції без зобов'язального ман-дата». Ще категоричніше положення ст. 27 Конституції Франції: «Будь-який імперативний мандат є недійсним». Близькі за змістом і формою по-ложення можна знайти практично в усіх основних законах.
Вільний мандат у зарубіжній конституційній теорії розглядається як такий, що найповніше забезпечує для депутатів можливості займати-ся тими справами, які віднесені до компетенції загальнонаціонального представницького органу. Він надає їхній діяльності політичного харак-теру і не зводить її до рівня роботи уповноважених з місцевих справ. З іншого боку, в умовах прийняття імперативного мандата зовні встанов-люється більш тісний зв'язок між парламентаріями та їхніми виборцями.
Проте значення останньої тези не слід переоцінювати. Відсутність імперативного мандата в депутатів парламенту зовсім не означає, що між ними та їхніми безпосередніми виборцями не існує прямих зв'язків. Ці зв'язки мають різноманітний і тривкий характер, а робота з виборцями займає багато часу у парламентаріїв та їхніх помічників.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Компетенція парламентів

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок