Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Суб’єктивна сторона самовільного залишення військової частини або місця служби

Суб’єктивна сторона самовільного залишення військової частини або місця служби

Назва:
Суб’єктивна сторона самовільного залишення військової частини або місця служби
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,77 KB
Завантажень:
12
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Реферат на тему:
Суб’єктивна сторона самовільного залишення військової частини або місця служби


Суб’єктивна сторона самовільного залишення військової частини або місця служби характеризується низкою особливостей, зумовлених тим, що злочин, передбачений ст.407 КК України, є триваючим, з формальним складом та спеціальним суб’єктом. У зв’язку з цим, в теорії кримінального права та на практиці неоднозначно вирішується питання про те, з якою формою вини може бути вчинене самовільне залишення військової частини або місця служби, який вид умислу чи необережності характерний для цього злочину, які ознаки входять у зміст вини. Розглядаючи конкретні кримінальні справи, суди нерідко ухиляються від встановлення форми вини і залишають нез’ясованим питання про те, чи умисно, чи з необережності вчинений злочин, передбачений ст.407 КК України, хоча правильне встановлення суб’єктивної сторони самовільного залишення військової частини або місця служби має вирішальне значення для встановлення правильної кваліфікації злочину, для забезпечення законності під час кримінального судочинства та для запобігання помилкового притягнення до кримінальної відповідальності.
Не сприяє вирішенню зазначених питань й недостатнє висвітлення цієї проблеми в юридичній літературі. Зокрема, більшість підручників з кримінального права обмежуються лише вказівкою на те, що самовільне залишення військової частини або місця служби може бути вчинене лише умисно, а нез’явлення вчасно без поважних причин на службу – умисно й необережно. Щодо наукових досліджень, то чи не єдиною монографією на цю тему, виданою в Україні за роки її незалежності, є праця М.І. Хавронюка 20, у якій автор розглядає, зокрема, проблему суб’єктивної сторони різних видів військових злочинів. Заслуговує на увагу й монографія П.А. Воробея 7. В ній автор розглядає можливість вчинення злочинів з формальним складом з непрямим умислом, а також висловлює припущення, що кримінальне законодавство України допускає об’єктивне ставлення в вину, а це суперечить принципам правової держави. А Савченко досліджує значення мотиву для злочинів, в яких мотив не є обов’язковою ознакою їх складу 17.
Мета пропонованої статті – розкрити психологічний зміст суб’єктивної сторони злочину, передбаченого ст.407 КК України, з’ясувати за якої форми вини можливе самовільне залишення військової частини або місця служби та нез’явлення вчасно без поважних причин на службу, розкрити зміст умислу та необережності цього злочину, з’ясувати значення мотиву та мети злочину, передбаченого ст.407 КК України.
Суб’єктивна сторона злочину – це ті внутрішні процеси, що відбуваються у психіці осудної особи під час вчинення нею передбаченого кримінальним законом суспільно небезпечного діяння. Створюючи психологічний зміст суспільно небезпечного діяння, суб’єктивна сторона злочину є його внутрішньою (щодо об’єктивної) стороною.
Більшість учених (В.А. Ломако, А.І. Рарог, О.П. Литвин, І.П. Лановенко) вважають, що психологічний зміст суб’єктивної сторони злочину розкривається за допомогою таких юридичиних ознак, як вина, мотив і мета, що характеризують різні форми психічної активності людини. Вони органічно пов’язані між собою і залежні одна від одної, а проте є самостійними психологічними явищами, жодне з яких не може містити в собі інші як складову частину. Кожна ознака має відмінне від інших значення 2, с.126-127; 3, с.6-13; 4, с.1-3; 5, с.38-39.
Відповідно до ст.23 Кримінального кодексу України 6, виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої Кримінальним кодексом України, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності. Закон розглядає вину як родове поняття умислу і необережності й інших психологічних моментів у поняття вини не включає. Водночас до змісту вини, тобто умислу і необережності, відповідно до ст.ст.24, 25 КК України, включається лише свідомість та воля і немає місця для мотиву, мети та інших ознак, що характеризують психічну активність суб’єкта в зв’язку з вчиненням злочину.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: Суб’єктивна сторона самовільного залишення військової частини або місця служби

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок