Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Скачати реферат: Виконання кримінальних покарань у зарубіжних країнах

Виконання кримінальних покарань у зарубіжних країнах / сторінка 4

Назва:
Виконання кримінальних покарань у зарубіжних країнах
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
20,08 KB
Завантажень:
463
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
Всі засуджені поділялися на три класи: особи, які вперше потрапили до тюрми; перехідний клас; рецидивісти. Строк їх одиночного ув'язнення до 1909 р. становив відповідно: до 3-х, 6-й або 9-й місяців.
Строк було зменшено після 1909 р. - для рецидивістів - до 3-х місяців, а для всіх інших засуджених - до 1 місяця. На другому ступені засуджені вже перебувають разом з іншими ув'язненими під час робіт, у церкві, школі, лікарні тощо, але утримуються окремо (ізольовано) під час сну, обіду, відпочинку. На другому ступені засуджені поділялися на п'ять класів або дисциплінарних категорій, і тільки сумлінна праця та добра поведінка давала можливість отримати необхідну кількість марок протягом певного мінімального строку і бути переведеним з нижчого до більш вищого класу.
За кожний день сумлінної праці засуджений одержував 6 марок. У випадку поганої праці або поведінки кількість зароблених засудженим марок зменшувалася.
І навпаки, якщо засуджений особливо сумлінно працював, йому нараховувалися додаткові марки, але не більше двох у день. Таким чином, за три дні такої праці він додатково отримував 6 марок, і три дні позбавлення волі йому рахувалися за 4, а відповідно ЗО днів праці - за 40 днів позбавлення волі. Отже, за рахунок отримання додаткових марок засуджені могли скоротити строк ув'язнення, але не більш як на1/ - чоловіки і на 1/г - жінки.
Перейшовши до найвищого п'ятого, (спеціального) класу і відбувши 8/4 (чоловіки) або 2/3 (жінки) строку покарання, засуджений отримує дострокове звільнення (додатковими марками він "оплатив" ту частину кари, що залишилася невідбутою). Це власне і є третій ступінь. Засуджений отримує відповідне посвідчення, звільняється із ув'язнення, але на волі перебуває під наглядом поліції і у випадку порушення правил поведінки може бути повернутий до місць ув'язнення на не відбутий термін.
За цією системою, замість трьох ступенів засуджений проходив чотири: із вищого (п'ятого) спеціального класу засуджених не звільняли достроково, а переводили до перехідної тюрми, де він після відбуття певного терміну отримав дострокове звільнення. Умови тримання засуджених у перехідній тюрмі були наближені до становища вільнонайманих робітників. Основним завданням перехідної тюрми була підготовка засудженого до виходу на волю, його поступова адаптація до умов вільного життя.
Умовне звільнення - це останній завершальний ступінь, на якому засуджений отримував відпускне посвідчення, в якому зазначаємо, що він повинен утримуватися від порушень закону. Умовно звільнений реєстрував у поліції і перебував під наглядом спеціальної служби пробації. Проте запроваджені Крофтоном перехідні тюрми після того, як він у 60-х роках XIX ст. залишив пенітенціарне відомство, поступово стали втрачати свої характерні риси й у 80-х роках XIX ст. зникли взагалі.
Наступну систему ув'язнення, як і дві перші було розроблено і запроваджено у Північній Америці і вона носить назву, система реформаторів. Термін реформаторій походить від латинського слова геіотаНо - зміна, покращення, поліпшення. Реформатори виникли у середині 70-х років XIX ст. у штаті Нью-Йорк, а перший з них - Ельмайрський було відкрито у 1876 р. Реформатори були призначені для відбування ув'язнення неповнолітніми та молодими злочинцями (до 30-40 років), які вперше вчинили серйозні злочини.
Ці категорії ув'язнених необхідно було захистити від будь-якого спілкування з професійними злочинцями та забезпечити їх виправлення. Тому на першому місці у реформаторіях стояла виховна та культурно-просвітницька робота, яка значною мірою мала характер релігійної і тому перебувала головним чином у руках представників церви. Система реформаторіїв є подібною до англо-ірландської поступової системи, але має певні особливості і відмінності. Повне одиночне ув'язнення застосовувало тут тільки щодо тих в'язнів, які вважали невиправними. Всіх інших тримали у загальному ув'язненні з роз'єднанням на ніч. Ці ув'язнені поділялися на три класи: вищий, середній, нижчий.
Ув'язнені більш високого класу користувались кращими камерами, їдальнями, кращою обстановкою, більшими пільгами, ніж в'язні нижчого класу.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 



Реферат на тему: Виконання кримінальних покарань у зарубіжних країнах

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок