Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Емпірична гносеологія природного права у стародавній індії

Емпірична гносеологія природного права у стародавній індії

Назва:
Емпірична гносеологія природного права у стародавній індії
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
14,36 KB
Завантажень:
134
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Реферат на тему:
Емпірична гносеологія природного права у стародавній індії


Емпірична гносеологія природного права у Стародавній Індії формувалась в особливих умовах ментального та емоційного сприйняття навколишнього світу. Цей факт необхідно мати на увазі, коли йдеться про філософсько-правову культуру Індії як репрезентивну культуру Сходу. Про таку репрезентивність можна говорити лише у випадку зіставлення найзагальніших рис культури народів Заходу і Сходу.
Таке зіставлення свідчить, що Схід і Захід у різних формах суспільної свідомості народів, у тому числі в тісно переплетених між собою релігії, праві, етиці, проявляє себе по-різному. Так, наприклад, великим західним релігіям (християнство, іслам, іудаїзм) притаманні риси, яких немає у східних релігіях (індуїзмі, буддизмі, китайському "універсалізмі" в формі конфуціанства і даосизму). Маємо на увазі той факт, що, згідно з вченням західних релігій, історія як суспільства, так і пов’язана з нею священна історія, є одномоментний, неповторний детермінований в кінцевому результаті Богом процес з чітко визначеним початком (створення), а також кінцевою метою (прихід месії, страшний суд). Змістом цього процесу є драма людини, що відвернулася від Бога і впала у гріх, і якій потустороннє блаженство може дати лише надприродна сила, милість Божа. Тому ця милість може бути дарована людині лише завдяки вірі в пророка, спасителя, а також в церкву, яка є посередником – носієм цієї віри. Іншими словами, західні релігії – це релігії історичного Божого одкровення, в змісті яких у трансформованому вигляді дано трактування історичного процесу. Такого трактування не спостерігаємо у східних релігіях. Усі вони не визнають ідеї, яка трактує долю всього людства, його падіння в гріх і спасіння. Всі вони не ставлять питання про рушійні сили історії людства як напрям його розвитку. Для цих релігій історія суспільства, як така, виявляється взагалі поза сферою їхньої уваги. Саме з цієї причини, як зазначає Й. Лукач, всі три східні релігії (індуїзм, буддизм і китайська філософія) історично не спромоглися вийти поза межі досить обмеженого й густо заселеного східного регіону [9, с. ].
На Сході не є спийнятною західна ідея одноразовості світового процесу, що підкреслює центральну сакральну роль приходу спасителя. Натомість акцентується увага на вічності повторення і, нехтуючи історичним підходом, на короткотривалості та незначущості життя людини порівняно з космічною історією. Звідси крок до уявлення, що світ перебуває у нескінченному коловороті, у вічній зміні розвитку, розквіту і упадку. І, звичайно, він не має ні початку, ні кінця, ні кінцевої причини, ні кінцевої мети. Те єдине, що існує поряд з цим світом, є світ богів, та й то – закостенілий, непорушний і вічний, у безособовому вигляді "світу законів".
Принципово важливою для розуміння емпіричної гносеології природного права у Стародавньому Сході є та обставина, яка відображена у всіх східних релігіях і, за твердженням дослідників, є їхньою "найбільшою характерною рисою" [9, с. 78]. Йдеться про те, що у всіх цих релігіях визнається трансцендентний світовий принцип – "світовий закон". Особливість цього закону полягає в тому, що він передує існуванню світу природи і людини (рита, брахма, драхма, дао та ін.). Наслідком цього уявлення було те, що хоча, наприклад, у Месопотамії поважали антропоморфних Богів, однак у той же час ці боги виявлялись залежними від долі, сили, що керують розвитком світу (у шумерів – ме, в Аккаді – парса), від закону. Саме закон керує всім, у тому числі і богами. З цієї причини у східних релігіях зміна панування богів відбувається циклічно (наприклад, зміна панування богів Ваала і Мота у Стародавній Фінікії). Підтвердження цього є й східний міф про всесвітній потоп, в якому йдеться про повернення до хаосу. Світ створюється із хаосу, проте лише з метою, щоб знову повернутись до нього.
Звичайно, ведучи мову про особливості східної культури і, зокрема, про загальні особливості східних релігій, ми акцентували увагу на тому, що всі вони є повною мірою характерними і для Стародавньої Індії.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Емпірична гносеологія природного права у стародавній індії

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок