Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Вірменський статут 1519 р. :зміст, структура та джерела

Вірменський статут 1519 р. :зміст, структура та джерела

Назва:
Вірменський статут 1519 р. :зміст, структура та джерела
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,48 KB
Завантажень:
399
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Вірменський статут 1519 р. :зміст, структура та джерела


Вірменське право привертало увагу низки науковців. Першим, хто досліджував пам’ятки вірменського права був К. Войціцкий, який опублікував у "Бібліотеці стародавніх польських письменників" (Варшава, 1843 р.) текст Статуту львівських вірмен, затвердженого Сигізмундом І у 1519 р. Згодом професор Львівського університету Фердинанд Бішоф у 1857 році видав трактат, який містив нарис про правовий устрій вірмен у Польщі "Das alte Recht der Armenier in Lemberg". Визначне місце у дослідженні вірменського права посідають праці професорів Кутшеби, який у Львові у 1909 році видав трактат "Судебник Мхитара Гоша і Вірменський Статут 1519 р." та Освальда Бальцера, праця якого "Вірменський Статут у затвердженні Сигизмунта І 1519 р." була опублікована у Львові у 1910 р. [1, с. ].
Поява перших вірменських поселенців на території України датується XI століттям. У місті Львові вірмени поселились за часів володарювання князя Данила Галицького [5, ].
З наданням місту Львову магдебурзького права у 1356 р. вірмени поряд з іншими народами отримали право судитись у власному суді під головуванням міського війта. Привілей Казимира Великого 1356 року став правовою основою для функціонування вірменського суду [3, с. ].
У процесі здійснення судочинства на практиці часто виникали проблеми з правильним трактуванням норм вірменського права, які були написані маловідомою для органів влади вірменською та вірмено-кипчацькою мовами [4, с. ]. Для усунення цих суперечностей львівські вірмени підготували кодифікований проект вірменських законів, який з часом дістав назву "Статут львівських вірмен" або "Вірменський Статут" ("Statuta Iuris Armenici") [1, с. ].
Правовий кодекс, який подали вірмени на погодження королю Сигізмунду I був затверджений 5 березня 1519 р. і дістав назву "Вірменського Статуту 1519 р.". Статут складався з двох частин, до першої з яких входило 10 артикулів (статей), до другої – 124 статті, більшість яких ґрунтувалася на вірменському середньовічному "Судебнику Мхитара Гоша" XII-XIII ст., "Книзі правній сирійсько-римській", Старому та Новому Завіті, канонічному праві, магдебурзькому праві, Саксонському Зерцалі, судовій міській практиці та Статуті Казимира Великого. У Статуті широко регулювалися правові відносини церковного, шлюбного, кримінального, фінансово-економічного, цивільного характеру. Невелика частина статей була перероблена з урахуванням нових правових відносин, що склалися у Львові. У випадку, коли статті значно відрізнялися від звичних у польському праві аналогів, у Статуті 1519 р. часто наводили уточнююче зауваження: "Про вірменів цю постанову слід так розуміти". Вірменський статут 1519 р. як повноцінний та багатофункціональний правовий кодекс, що передбачав розв’язання різноманітних правових ситуацій, здавалося мав би покласти край суперечкам у Львові між вірменами та міською владою [7, с. 20].
Розпочинався Вірменський статут з першої титульної, розповідальної частини, а друга, затверджувальна, розміщувалась у кінці документа. Оповідальна частина вірменського Статуту містила правові норми, що описували історичні передумови, причини, короткий зміст та мету прийняття Статуту. Наголошувалося на необхідності прийняття документа, оскільки точилисязначні суперечки між вірменами та міською владою. Передбачалося, що вірмени мають судитися львівським війтом з 6 старшими свого обряду, за винятком 4 статей, описаних в інших наших грамотах, за якими мають судитися за німецьким магдебурзьким правом, щоб (права) міському війтові та іншим людям, які з ним мали би справу, були відомі та оголошені, і не залишалося місця для двозначностей та викрутасів, наказали тим вірменам свої права на латинську мову перекласти і нам подати, який (переклад) з нашими радниками досконало обговоривши і в деяких статтях трохи змінивши та виправивши, вважати до даної нашої грамоти записати і знову підтвердити… Отже, з метою усунення суперечностей, король Сигізмунд І доручив перекласти запропонований на розгляд статут на латинську мову, після чого, незначно змінивши деякі статті, затвердив його [1, с.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Вірменський статут 1519 р. :зміст, структура та джерела

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок