Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Скачати реферат: Суб’єктивні портрети як способи фіксації ознак зовнішності людини

Суб’єктивні портрети як способи фіксації ознак зовнішності людини / сторінка 4

Назва:
Суб’єктивні портрети як способи фіксації ознак зовнішності людини
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,97 KB
Завантажень:
488
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Потім слідчий вирізує на фотознімках ці ознаки і монтує з них "портрет", а дефекти склеювання ретушує. Одержаний в такий спосіб складений із частин фотознімків портрет називається "фотороботом". Для виготовлення "фоторобота" використовують також технічні засоби (наприклад, прилад ПКП-2 – пристрій композиційного портрета), планшети, альбоми, які називаються планшетними "фотороботами" [2, с.245].
Композиційно-мальовані (синтетичні) портрети – найбільш надійний засіб матеріалізації уявних образів та використання їх у слідчій та пошуковій практиці. На відміну від фотокомпозиційних портретів композиційно-мальовані виготовляються із попередньо заготовлених стандартних малюнків елементів обличчя відповідно зі свідченнь очевидців. Мальовані елементи зовнішності виготовляються в одному масштабі на прозорій плівці у вигляді діапозитивів, що дає змогу сполучити їх на просвіт та отримати (синтезувати) в цілому зображення уявного образу розшукуваної особи. Для складання композиційних портретів використовують спеціальні технічні засоби: в країнах СНД – ІКМ-2 (ідентифікаційний комплект малюнків), посібник "Типи та елементи зовнішності"; "Альбом-реєстр" із комплекту приладу "Портрет"; у Польщі – ІМК-2 (ідентифікаційний мальований комплект); у США – "Мімік", в Японії – багатоканальний проектор. Кожний прилад складається з демонстраційного пристрою, альбому-реєстру мальованих ознак зовнішності або їх слайдів на плоскій плівці.
За конструкцією названі пристрої для композиції суб’єктивних портретів поділяються на роздільні, в яких демонстраційний пристрій відокремлено від альбому-реєстру мальованих ознак зовнішності (ІКМ-2, ІМК-2, "Портрет", багатоканальний японський проектор); компактні, в яких демонстраційний пристрій та альбом-реєстр об’єднані в одне ціле. Методика складання композиційного портрета за допомогою названих приладів така: демонструють на екрані по черзі типи елементів (ознак) зовнішності, а свідок чи потерпілий порівнює їх із тими, що запам’яталися, і відбирає схожі. Оскільки елементи зовнішності виконані в одному масштабі, то на екрані слідчий або спеціаліст має можливість конструювати суб’єктивний портрет, який поступово уточнюється. Складений на екрані фотопортрет фотографують, а в разі потреби – ретушують, згідно із зауваженнями свідка чи потерпілого, і використовують для пошуку [2, с.246].
Для досягнення більшої схожості під час виготовлення суб’єктивних портретів у літературі є думка, що рекомендується виготовляти не один, а декілька варіантів таких портретів. Це дасть змогу повніше враховувати вказівки очевидця, а також порівнювати варіанти між собою, синтезувати найбільш відповідні зображення елементів при підготовці кінцевого варіанту [6,с.46]. На наш погляд, цього робити не слід, оскільки процес виготовлення суб’єктивного портрета займає не мало часу. Взагалі пропонується, щоб така робота з неповнолітніми тривала не більше 30 хв, а з дорослими – не більше години. Коли очевидець під час створення одного такого портрета ознайомиться з великою кількістю різних ознак зовнішності, то, якщо відразу ж йому буде запропоновано виготовляти другий такий портрет, він буде втомлений і може неправильно вказати ознаки, або у нього перед очима буде щойно вже виготовлений такий портрет, і позитивного результату така робота не дасть. А проте, виготовлення двох портретів з одним очевидцем можливе, у тому випадку, якщо мине певний проміжок часу, очевидець, відпочивши, зосередить свою увагу на чомусь іншому. В такому випадку йому не слід показувати перший виготовлений екземпляр, і тільки після закінчення роботи, порівнюючи два варіанти, вибрати більш схожий.
Для складання суб’єктивного скульптурного портрета (пластична реконструкція обличчя за черепом) використовують кісткові залишки черепа людини, а також м’яких тканин при їхній наявності. Спочатку встановлюється стать та вік черепа, оскільки є розроблені схеми, згідно з якими кожному періоду розвитку людства відповідає певна форма черепа і певна товщина м’яких тканин на ньому.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Суб’єктивні портрети як способи фіксації ознак зовнішності людини

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок