Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Проблема конституційності та легітимності публічної влади в умовах формування правової, демократичної держави: вітчизняний досвід

Проблема конституційності та легітимності публічної влади в умовах формування правової, демократичної держави: вітчизняний досвід

Назва:
Проблема конституційності та легітимності публічної влади в умовах формування правової, демократичної держави: вітчизняний досвід
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,40 KB
Завантажень:
141
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Проблема конституційності та легітимності публічної влади в умовах формування правової, демократичної держави: вітчизняний досвід


„Конституційність” і „легітимність” - дві правові категорії, які безпосередньо пов’язані з публічною владою. Хоча кожна з них характеризує різні сторони діяльності державної влади, між ними існує тісний взаємозв’язок. Так під конституційністю слід розуміти відповідність суспільних відносин, актів і дій органів державної влади основному закону – конституції, яка має вищу юридичну силу. Поняття „конституційності” використовується як для оцінки політичного режиму в цілому, так і для оцінки діяльності окремих органів держави. Конституційність передбачає встановлення, визнання і підтримку чинної влади основним законом, її опору на конституцію та закони держави. Конституційність, як випливає з визначення, вказує, перш за все, на формально – юридичну сторону функціонування державної влади і є основою її легальності.
Натомість легітимність слід розглядати як відповідність структур, інститутів, актів державної влади уявленню суспільства про справедливість, законність та доцільність цієї влади. В порівнянні з „конституційністю”, „легітимність” є більш складне правове поняття, яке вказує на змістовну сторону державної влади, хоча і не заперечує значимість формально – юридичної, оскільки законність є складовою легітимності. Легітимація державної влади, тобто процедура, на основі якої забезпечується легітимність, зв’язана не з виданням закону, прийняттям конституції (хоча і це може входити в процес легітимації), а з комплексом переживань і внутрішніх установок людей з уявленнями різних верств населення про дотримання державною владою, її органами норм соціальної справедливості, прав людини, їх захистом [6, с.65].
Конституційність не завжди передбачає легітимність державної влади, натомість легітимність не може бути забезпечена без конституційних гарантій. Перша частина такого твердження обумовлена тим, що відповідність дій та актів державної влади нормам основного закону не може бути абсолютною гарантією легітимності, оскільки і сама конституція може мати нелегітимний характер. Нелегітимна конституція, якщо вона прийнята навіть з дотриманням необхідних процедур, реально може створити лише квазілегітимнність. Це пояснюється не лише тим, що прийняття такої конституції інколи здійснюється в умовах обману і насильства, але й тим що окремим силам вдається включити в конституцію положення, які суперечать загальнодемократичним принципам виробленим людством і закріпленим в фундаментальних міжнародно – правових актах (Статут ООН 1945 р., Загальна декларація прав людини 1948 р., Пакт про громадянські та політичні права 1966 р., та інші). Положення конституцій держав які порушують права людини (наприклад в ЮАР до 1994 р.), проголошують єдину дозволену ідеологію (наприклад, мобутизм за Конституцією Заїра 1980 р.), заперечують суверенітет народу (положення Конституції Алжиру 1976 р. про належність політичної влади єдиній дозволеній партії – Фронту національного визволення) і т. д. , виключають дійсну легітимність, оскільки суперечать уявленню народів про справедливість, законність та доцільність.
Конституція, яка хоча і покликана бути основою легітимності, є не завжди такою. Вона не може бути a priori легітимною, не може свідомо містити ідею права та справедливості. І теоретично, і практично конституція може бути нелегітимною, такою, що не відповідає народному волевиявленню. Таких ознак вона набуває через нелегітимну владу, яка, привласнивши право приймати, тлумачити та вносити зміни до Основного Закону, використовує його у своїх корисних цілях. Навіть якщо така конституція буде містити в собі правові норми, які відповідають загальнолюдським цінностям, вона залишатиметься фіктивною і більшість суспільства не визнаватиме її легітимною [3, с.38]. Прикладом може слугувати так звана „сталінська конституція” 1936 року, яка містила досить розгалужений і досконалий перелік прав і свобод громадян, які, однак, не могли бути реалізовані через нелегітимну, антидемократичну сутність радянського режиму.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Проблема конституційності та легітимності публічної влади в умовах формування правової, демократичної держави: вітчизняний досвід

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок