Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Правове регулювання вивільнення та працевлаштування громадян

Правове регулювання вивільнення та працевлаштування громадян

Назва:
Правове регулювання вивільнення та працевлаштування громадян
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,20 KB
Завантажень:
320
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Правове регулювання вивільнення та працевлаштування громадян


Вивільнення працівників. Згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений термін, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у випадках:*
ліквідації підприємства, установи, організації;*
здійснення заходів щодо скорочення чисельності або штату працівників.
Роботодавець не пізніше трьох місяців з часу прийняття рішення консультується з професійними спілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведення їх кількості до мінімуму або пом’якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення (ст. 49-4 КЗпП).
В разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у п. 1 ст. 40 КЗпП, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Працевлаштування. Зміст права на забезпечення зайнятості та працевлаштування наведено на рис. 7.2.
Державна політика зайнятості. З метою створення умов для повного здійснення громадянами права на працю держава передбачає заходи інвестиційної та податкової політики, спрямовані на раціональне розміщення продуктивних сил, підвищення мобільності трудящих, створення нових технологій, заохочення підприємництва, створення малих підприємств і застосування гнучких режимів праці та праці вдома, заходи, які сприяють збереженню й розвитку системи робочих місць, інші заходи, визначені насамперед ст. 13–17 Закону України “Про зайнятість населення”.
Право громадян на вибір місця роботи та працевлаштування. До прав, які становлять зміст правового статусу громадян у сфері зайнятості, належить їхнє право на вибір місця роботи. Так, громадяни мають право на працевлаштування і вибір місця роботи:*
по-перше, шляхом звернення до підприємства, установи, організації і до іншого роботодавця;*
по-друге, при безплатному сприянні державної служби зайнятості, а також інших організацій.
Структура, функції права та обов’язки державної служби зайнятості визначені законодавством про зайнятість1.
За сприянням у працевлаштуванні до державної служби зайнятості можуть звернутися всі незайняті громадяни, які бажають працювати, а також зайняті громадяни, які бажають змінити місце роботи, працевлаштуватися на умовах сумісництва.
До державної служби зайнятості мають право звертатися з 16 років, але як виняток такими, що шукають роботу, можуть бути зареєстровані й неповнолітні, які досягли 15 років. Для цього потрібна згода одного з батьків або осіб, які їх замінюють.
Громадяни України, які працювали в зарубіжних країнах (у тому числі країнах СНД), у державній службі зайнятості реєструються для сприяння у працевлаштуванні на загальних підставах.
Іноземці й особи без громадянства, крім найнятих відповідно до угоди про розподіл продукції, які прибули в Україну на певний термін, одержують право на трудову діяльність лише за наявності в них дозволу на працевлаштування, виданого державною службою зайнятості України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
У разі використання праці іноземців або осіб без громадянства без дозволу державної служби зайнятості України з підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, державна служба зайнятості стягує штраф за кожну таку особу в п’ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Ці кошти спрямовуються до державного фонду сприяння зайнятості населення.
Розрізняють дві стадії в реалізації права громадян на працевлаштування (рис.7.3).
Порядок і умови укладення трудового договору визначаються законодавством України про працю.
Зауважимо, що суб’єкти підприємницької діяльності можуть надавати платні послуги, пов’язані з профорієнтацією населення, посередництвом у працевлаштуванні громадян в Україні та за кордоном, лише на підставі дозволу (ліцензії), який видається Державним центром зайнятості Мінпраці України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
При наданні зазначених послуг без такого дозволу (ліцензії) державна служба зайнятості стягує з суб’єктів підприємницької діяльності штраф у п’ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожну особу, якій надавалися такі послуги, і припиняє цей вид їхньої діяльності.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Правове регулювання вивільнення та працевлаштування громадян

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок