Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Особливості застосування сімейної психотерапії

Особливості застосування сімейної психотерапії

Назва:
Особливості застосування сімейної психотерапії
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
13,99 KB
Завантажень:
167
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
РЕФЕРАТ
на тему:
Особливості застосування сімейної психотерапії


ПЛАН
Сімейна психотерапія
Розвиток сімейної психотерапії
Напрямки в сімейній психотерапії
Подружня психотерапія
Сімейне консультування
Психотерапевтична корекція відносин у родинах
Список використаної літератури


1. Сімейна психотерапія
Сімейною психотерапією називається особливий вид психотерапії, спрямований на корекцію міжособистісних відносин і який має за мету усунення емоційних розладів у родині, найбільш виражених у хворого члена родини.
У ході сімейної терапії, тривалість якої може коливатися від декількох тижнів до навіть декількох років, виділяють ряд етапів. Її тривалість обумовлюється вагою психічних розладів у “носія симптому”, виразністю міжособистісних конфліктів у родині, мотивацією членів родини до досягнення терапевтичних змін. Спочатку сімейна терапія проводиться з частотою 1-2 сеансу в тиждень, а потім зустрічі відбуваються 1 раз у 2 тижні, а далі – 1 раз у 3 тижні.
Часто в сімейній терапії виділяють 4 етапи (Ейдеміллер, Юстицкіс):
сімейний діагноз, діагностичний етап;
ліквідація сімейного конфлікту;
реконструктивний;
підтримуючий.
Під сімейним діагнозом розуміється типізація порушених сімейних відносин з урахуванням індивідуально-особистісних властивостей членів родини. Діагностика сімейних відносин здійснюється в процесі приєднання до сімейної групи психотерапевта, що висуває і перевіряє проблемні діагностичні гіпотези. Особливість процедури сімейної діагностики полягає в тому, що вона супроводжує сімейну терапію на всіх етапах і визначає вибір психотерапевтичних технік. Її інша особливість складається в необхідності співвіднесення отриманої від одних членів родини інформації про те, що відбувається, з інформацією від інших членів родини і власного враження психотерапевта, що склалося на підставі розпиту і спостереження за поведінкою учасників процесу психотерапії (“родина очима дитини”, “родина очима психотерапевта”, “які ми насправді”).
На другому етапі в ході однобічних зустрічей психотерапевта з клієнтом і членами його родини відбувається виявлення і прояснення джерел сімейного конфлікту і ліквідація його за допомогою емоційного відреагування кожного члена родини, який втягнутий в конфлікт, у результаті встановлення адекватного контакту з психотерапевтом. Психотерапевт допомагає учасникам конфлікту навчитися говорити мовою, яка зрозуміла усім. Крім того, він бере на себе роль посередника і передає в погодженому обсязі інформацію про конфлікт від одного члена родини до іншого. Невербальний компонент цієї інформації може бути переданий психотерапевтом на сеансі сімейної психотерапії, для чого використовується прийом “робот-маніпулятор”, коли психотерапевт переводить суперечливе повідомлення учасника сеансу на мову жестів, враховуючи виразність жесту з чутливістю і толерантністю учасників. Отже, на цьому етапі сімейної терапії ведучими психотерапевтичними методами є: недирективна психотерапія, націлена на вербалізацію неусвідомлюваних відносин особистості, а також спеціально розроблені методи впливу членів родини один на одного.
На етапі реконструкції сімейних відносин здійснюється групове обговорення актуальних сімейних проблем або в окремо узятій родині, або в рівнобіжних групах клієнтів з подібними проблемами і їхніх родичів. У цих же групах проводиться рольовий поведінковий тренінг і навчання правилам конструктивної суперечки.
Підтримуючий етап сімейної терапії складається в закріпленні набутих на попередніх етапах навичок емфатичного спілкування і розширеного діапазону рольової поведінки в природних сімейних умовах. Також проводяться консультування і корекція придбаних навичок спілкування стосовно до реального життя.
Виділення етапів дозволяє структурувати процес сімейної терапії, обґрунтовує послідовність застосування різних психотерапевтичних методів у залежності від цілей і обсягу діагностичних відомостей. Прийоми, що найбільше часто застосовуються в сімейній психотерапії:
Ефективне використання мовчання;
Уміння слухати;
Навчання за допомогою питань;
Повторення;
Підсумовування, резюмування;
Уточнення (прояснення) і відображення афекту;
Конфронтація, тобто пред'явлення подружній парі неусвідомлюваних чи амбівалентних установок, чи відносин стереотипів поводження з метою їхнього усвідомлення і пророблення;
Програвання ролей;
Створення “живих скульптур”;
Аналіз відеозапису.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: Особливості застосування сімейної психотерапії

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок