Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Рефлексивність як детермінанта суб’єктності тренера-викладача

Рефлексивність як детермінанта суб’єктності тренера-викладача

Назва:
Рефлексивність як детермінанта суб’єктності тренера-викладача
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
13,74 KB
Завантажень:
477
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 
Реферат на тему:
Рефлексивність як детермінанта суб’єктності тренера-викладача


Рефлексія як здатність до самопізнання та самоаналізу власної внутрішньої психічної діяльності, психічних якостей і станів є одним з найважливіших показників суб’єктності тренера-викладача, адже саме вона визначає повноту його самоінтеграції та самоздійснення як неповторної цілісності.
В сучасній філософській і психологічній літературі термін „рефлексія” досить поширений. Проте більшість його гносеологічних характеристик обмежується уявленнями, які співвідносяться з дослівним перекладом цього слова з латини – „повернення назад” для заглиблення у те, що відбулось, і на цій основі пізнавати найпотаємніші глибини буття через активність людини. Відтак, цим терміном позначаються поняття, що відрізняються за змістом, або котрі можна описати в інших категоріях. Виходячи з того, що вдосконалення змісту понять, коректне узгодження їх системи – необхідний і обов’язковий крок емпіричного дослідження, спробуємо класифікувати відомі в науковій літературі визначення та запропонувати своє їх розуміння.
Історія аналізу явища рефлексії сягає сивої давнини. Адже вона існує відтоді, коли людина почала цікавитися світоглядними проблемами. В таблиці 1 наводиться фрагмент рефлексивно орієнтованого дослідження [10] гносеологічних характеристик цієї категорії видатними філософами античності, середньовіччя та Нового часу.
Таблиця 1
Категоризація поняття „рефлексія” видатними філософами
Філософи | Гносеологічні характеристики рефлексії
Аристотель | Рефлексія людини є рисою божественного розуму, який продукує свій предмет, відображається в ньому і пізнає на цій основі свою сутність.
Платон | Рефлексія протилежна практиці, вона є заглибленням у внутрішню сутність предмета суб’єктивності. Рефлексія є, насамперед, поверненням суб’єкта до самого себе після виходу із себе – у свою протилежність.
Дж. Локк | Рефлексія є спостереженням (внутрішнім досвідом), якому розум піддає свою діяльність та спосіб її вияву, внаслідок чого в розумі виникають ідеї цієї діяльності. 
Лейбніц | Рефлексія – це діяльність, здатність монад до аперцепції, усвідомлення уявленням його власного змісту.
Кант | Рефлексія містить основу можливості об’єктивного порівняння уявлень одного з одним. Трансцендентальна рефлексія пов’язує погляди з апріорними формами чуттєвості та розсуду і науки, що контролює об’єкт.
Фіхте | Рефлексія є наукове знання про самого себе.
Гегель | Рефлексія постає формою саморозгортання духу.
Гуссерль | Рефлексія є назвою актів, у яких потік переживання з усіма його різноманітними подіями стає ясно осягненим і таким, що аналізується. Тобто, рефлексія є методом пізнання свідомості.
Здійснений [10, с. 73] аналіз переконує, що рефлексія, як вона описується в історії філософії, є певною акцією, спрямованою на усвідомлення власних дій людини, розкриття їх канонів, а також законів, що постають в об’єктивній дійсності.
Рефлексією як предметом психології у XX столітті безпосередньо зацікавилась когнітивна психологія, яка протиставила себе поведінкознавчим напрямам. У межах цього напрямку одні дослідники ототожнювали психічні процеси, що відповідають за переробку інформації, з ієрархічно організованою рефлексивною регуляцією пізнавальної активності, інші відводили рефлексії роль одного з багатьох когнітивних процесів. Загальний інтелектуалістичний сенс когнітивістського розуміння відображений у визначенні рефлексії як здатності людини мислити про своє мислення задля його вдосконалення.
Конструктивний внесок у теоретичний аналіз проблеми – диференціацію й конкретизацію, а, отже, операціоналізацію предмета рефлексії, зробили такі вчені, як, зокрема, Б. Ананьєв, Л. Божович, С. Рубінштейн, В. Роменець, В. Столін, П. Чамата. Гносеологічні характеристики рефлексії та їх вираження у мисленнєвих та пізнавальних процесах розкрито у працях Г. Антипова, О. Огурцова, В. Зарецького, С. Степанова. Питання інтелектуальної та особистісної рефлексії розроблялись у дослідженнях В.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 



Реферат на тему: Рефлексивність як детермінанта суб’єктності тренера-викладача

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок