Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Діяльність як предмет управління

Діяльність як предмет управління

Назва:
Діяльність як предмет управління
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
14,82 KB
Завантажень:
218
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Діяльність як предмет управління
План
1. Діяльність як предмет проектування
2. Діяльність як цінність
3. Сфери людини - предмети інноваційних технологій розвитку 
4. Сенсорна сфера
Функція діяльності як предмета управління визначає те, що підлягає організації в систему функціонування і розвитку на основі визначених психологічних і педагогічних принципів. Предмет управління передбачає наявність або усвідомлення предмета дії - людини або колективу, безпосередньо пов'язаних з предметно-практичними перетвореннями, які дають змогу створити бажаний продукт - те, чого ще не існувало.
Наступна операція після перетворення предмета дій у діяльність — утворення її мети — процесу цілеспрямованого застосування доцільних дій (розумових і психомоторних), спрямованих на предмет дії.
Колектив може управляти діяльністю своїх членів, оскільки вони відображають у своїй свідомості і відтворюють властивості і структуру діяльності. Мірою адекватності відображення останньої є відповідність результату дії його передбаченню, яке склалося на основі відображення, створеного уявою. Однак не будь-який зміст відображення безпосередньо пов'язується з практичною дією.
Первинним джерелом є чуттєве відображення. Це - сфера, досяжна для сприймання - безпосередній контакт з предметом дії. Ще більш широким і глибоким джерелом відображення є дійсність — система знань, яке почуттєво не сприймається, але є при цьому предметом розумового аналізу.
Тому система знань пов'язана з практичною дією людини через посередництво "технологічних" знань про діяльність.
Ці два відображення: а) чуттєве відображення і б) система знань -виконують функцію управління діяльністю.
Поняття управління вимагає деякого роз'яснення. Інколи складається враження, що колективна діяльність починається з бажання однієї людини, її власної ініціативи і все відбувається так, як вона цього хоче.
Насправді діяльність нічого спільного (якщо людина прагне, щоб вона була оптимальною) зі свавіллям не має. У кращому випадку вона повинна бути суворо детермінована, аби забезпечити свободу діянню суб'єкта. Пов'язують же дії суб'єкта управління діяльністю всупереч закону або діям, що їх регулюють, і механізми розвитку, що активізуються.
Діючи відповідно до законів психіки, свідомості і діяльності, людина нібито відокремлюється від неї, підноситься над діяльністю як суверенне і вільне джерело енергії і засобів для її здійснення. Вона створює мету діяльності, але залежить від її істотних складових:
а) законів функціонування і
б) законів розвитку.
Між іншим, закони функціонування і закони розвитку людини — одне й те саме: в діяльності здібності людини виявляються і в ній же вони розвиваються. Тому для оптимального управління створенням інноваційних технологій необхідно користуватися поняттям міри функціонування і розвитку - уявленням про якісні і кількісні її характеристики в дії, щоб вони не виходили за межі мірок:
1) моральних;
2) естетичних;
3) гуманістичних;
4) демократичних;
5) ноосферних, коли технологія і діяльність залишаються без змін, зберігають свою цілісність.
Психологія, на жаль, не користується поняттям міри, хоча в рамках її предмета існує безліч фактів про "можливе" і "заборонене" в психіці, свідомості і діяльності.
Справа в тому, що процеси і механізми психіки продуктивно працюють лише в межах, дозволених природою людському тілу, в межах певних показників напруження. Кількісні показники цієї роботи не повинні виходити за межі міри. У противному разі діяльність або не може розвиватися, або порушується.
До числа істотних показників міри дозволеного природою людському тілу, психіці і діяльності можна віднести:
а) пороги чутливості (нижній і абсолютний) рецепторів-датчиків, що сигналізують про інтенсивність властивостей рухів, думки і дій, що виконуються
людиною;
б) грубість порогів розрізнення (поріг розрізнення): якщо сила подразника, що впливає на рецептор, зростає в геометричній прогресії, то інтенсивність
відчуттів — в арифметичній;
в) відсутність в людському тілі рецепторів-датчиків для відображення і відтворення у свідомості процесів, що здійснюються в мікроінтервалах часу
(тисячні частки секунди) - з одного боку, а з другого процесів, що тривають довгі проміжки часу (тижні, місяці, роки), що і є умовою виникнення
помилкових розумових і психомоторних дій;
г) повільність, порівняно з машинами і механізмами дій і рухів думки, хоча швидкість останніх і може підвищуватися внаслідок тренування, але не
настільки, щоб зрівнятися з комп'ютером;
д) природні межі швидкості мислення, обсягу сприймання, пам'яті і точності функціонування психічних процесів у цілому, що і створює непоборні
труднощі (наприклад, під час роботи людини в системі "людина - машина") під час відтворення свідомістю дійсності, що й перешкоджає здійсненню
оптимального управління своєю діяльністю;
е) стомлюваність (розумова і психомоторна); продуктивність дії знижується, що й призводить до помилкових рішень і їх реалізації.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: Діяльність як предмет управління

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок