Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Скачати реферат: Екзистенція як спосіб, ціль і зміст буття людини. Екзистенціалізм та його світоглядні настановлення.М. Гайдеггер (1889—1976)

Екзистенція як спосіб, ціль і зміст буття людини. Екзистенціалізм та його світоглядні настановлення.М. Гайдеггер (1889—1976) / сторінка 4

Назва:
Екзистенція як спосіб, ціль і зміст буття людини. Екзистенціалізм та його світоглядні настановлення.М. Гайдеггер (1889—1976)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
13,00 KB
Завантажень:
343
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 

У м'якій суворості і суворій м'якості свого припущення буття сутнього як такого філософія в цілому постає як сумнів, який не може дотримува-тись виключно сутнього, а також не може допустити і владної сентенції ззовні. Кант наголошував на внутрішніх труднощах мислення, оскільки так говорив про філософію: "І ось тепер ми бачимо, що філософія на-справді поставлена у сумнівну позицію, яка повинна бути твердою. Невиз-нана, філософія не може ні зачепитись ні за що на небі, ні підпертися нічим на землі. Тут вона повинна довести свою чесність, сама дотримую-чись своїх законів, які їй нашіптує внутрішнє чуття або, може бути, приро-да, що опікується нею".
Погляд на сутність при визначенні філософії є досить широким, щоб відкинути будь-яке підпорядкування філософського мислення, найбільш безпомічний вид якого полягає у спробі примусити дивитись на філософію як на "вираження" "культури" (Шпенглер) і як на прикрасу людства, що творить.
Чи виконує філософія, розмірковує Гайдеггер, як “управительниця власних законів" свою першочергову, основну роль з точки зору сутності, чи вона має єдине значення — бути у розпорядженні тієї, перед чиїм лицем закони є законами, — це залежить від тієї першопочатковості, в якій першопочаткова сутність істини постає сутнісною для філософського сумніву.
Однак постає проблема: чи не є питання про сутність істини одночас-но — і в першу чергу — питанням про істину сутності. Але у понятті "сутність" філософія мислить буття. Зведення внутрішньої можливості правильності висловлювання до екзистентної свободи допущення буття як її "основи", а також тлумачення, відповідно до якого начало сутності цієї основи слід шукати у приховуванні таємниці і на шляху людських пошуків, свідчать, що істина — це не пуста "генералізація" “абстрактної" всезагаль-ності, а прихована одиничність минулої історії розкриття "смислу" того, що ми називаємо буттям і про що з давніх-давен звикли думати тільки як про сутнє в цілому.
Сутність істини відкривається як свобода. Свобода є екзистентне, вивільняюче припущення буття сутнього. Будь-яке відкрите відношення існує у сфері допущення буття сутнього і кожного разу співвідноситься з тим чи іншим сутнім. Як момент допущення до розкриття сутнього в цілому як такого свобода вже привела до згоди із сутнім у цілому. Проте цю співвіднесеність ніколи не можна розуміти як "переживання" і "почуття", оскільки у такому випадку вона втратить свою сутність і отри-має своє тлумачення на основі того, що саме лише як видимість може пре-тендувати на право бути сутністю.
Узгодженість, тобто екзистентний момент виходу в сутнє як ціле, може "переживатись" і "відчуватись" тільки тому, що людина, яка "переживає”, не маючи ніякого уявлення про узгодженість, в кожний мо-мент вже є допущеною до сфери узгодженості, що розкриває сутнє як ціле.
Будь-яке відношення історичної людини, підкреслене воно чи ні, осягнуте чи неосягнуте, завжди узгоджене і цією узгодженістю включене в сутнє у цілому. Одкровення сутнього в цілому не збігається з сумою, в яку входить кожне окреме сутнє. Навпаки: там, де сутнє людині ма-ловідоме і ледь визначене наукою, одкровення сутнього може здійснювати більш суттєвий вплив, аніж в тих випадках, коли те, що є пізнаним або в будь-який час може стати пізнаним, стає легко впізнаваним і більше не в змозі протистояти знанню.
Допущення буття сутнього, як настрій, проникає у всі сплетіння відношень, що відкриваються в ньому. Вся поведінка людини узгоджена відкритістю сутнього в цілому. Допущення буття в одному акті кожного ра-зу допускає буття сутнього, до якого воно відноситься, і тим самим дово-дить його буття, воно (допущення буття) приховує, покриває сутнє в цілому. Допущення буття є в той же час приховування. В екзистентній сво-боді наявного буття людини приховується сутнє, в ній є власне прихованість.
Свобода як припущення буття сутнього є відношення, що містить в собі рішучість, а не замкнутість. Вся поведінка базується на цьому відношенні і отримує від нього вказівку для сутнього і для його розкриття.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Екзистенція як спосіб, ціль і зміст буття людини. Екзистенціалізм та його світоглядні настановлення.М. Гайдеггер (1889—1976)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок