Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Скачати: Екзистенція як спосіб, ціль і зміст буття людини. Екзистенціалізм та його світоглядні настановлення.М. Гайдеггер (1889—1976)

Екзистенція як спосіб, ціль і зміст буття людини. Екзистенціалізм та його світоглядні настановлення.М. Гайдеггер (1889—1976)

Скачати:* Captcha
* - щоб завантажити роботу, введіть в поле код з картинки і натисніть кнопку "Завантажити"



Назва:
Екзистенція як спосіб, ціль і зміст буття людини. Екзистенціалізм та його світоглядні настановлення.М. Гайдеггер (1889—1976)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
13,00 KB
Завантажень:
343
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
РЕФЕРАТ
На тему:
Екзистенція як спосіб, ціль і зміст буття людини. Екзистенціалізм та його світоглядні настановлення.
М. Гайдеггер (1889—1976)


Мартін Гайдеггер — видатний німецький філософ, усесвітньо виз-наний як фундатор екзистенціалізму — одного з провідних на-прямів у філософії XX століття. Після захисту докторської дисертації під керівництвом Г.Ріккерта Гайдеггер асистував у Е.Гуссерля, а з 1923 по 1928 р. був професором Марбурзького університету. У 1929 р. замінив Гус-серля, який пішов у відставку, на кафедрі філософії Фрайбурзького університету.
Трактат М.Гайдеггера "Буття і час" вийшов друком навесні 1927 р. Мета його визначається автором як необхідність поставити заново питан-ня про смисл буття, а також як конкретна розробка поняття й сутності буття.
Буття є кожного разу буттям сутнього, стверджує Гайдеггер. Всесвіт сутнього в усіх своїх сферах може стати полем висвітлення й окреслення певних предметних сфер наукового знання — історії, природи, простору, життя, присутності, мови та ін. Останні зі свого боку дають змогу у відповідних наукових пошуках тематизувати себе у предмети.
Наукове дослідження здійснює виділення і попередню фіксацію пред-метних сфер наївно й умовно, "на чернетці". Розробка сфери в її основоструктурах певним чином вже досягнута донауковим досвідом і тлумаченням кола буття, в якому окреслена сама предметна сфера.
Власний "рух" наук розгортається у більш-менш радикальній та про-зорій для самої себе ревізії основопонять. Рівень науки визначається тим, наскільки вона здатна на кризу своїх основопонять.
У XX столітті можна споглядати як системні, так і локальні кризи прак-тично в усіх галузях наукового знання. Найбільш міцна й сувора наука — математика — потрапила у “кризу основ". Теорія відносності фізики похо-дить із тенденції виявити властивий самій природі взаємозв'язок, як він постає сам по собі. У біології пробуджується спроба вийти за межі визна-чень організму й життя, запропонованих механіцизмом та віталізмом, і та-ким чином заново переглянути буттєвий рід живого як такого. В історіографічних науках про дух безпосередній порив до історичної дійсності через свідчення і традицію посилився: історія літератури має ста-ти історією проблем, що розглядаються в тих чи інших літературних тво-рах. Теологія шукає більш первинного, вихідного, зумовленого смислом самої віри тлумачення буття людини як шляху до Бога.
Основопоняття — це такі визначення, в яких об'єктна царина усіх те-матичних предметів досягає достатньої зрозумілості для забезпечення по-зитивного дослідження. Своє автентичне засвідчення й "обґрунтування" ці поняття отримують лише у такому ж вихідному дослідженні самої предмет-ної області. Оскільки кожна з цих областей отримана із сфери самого сут-нього, таке дослідження, що упереджує і створює основопоняття, означає не що інше, як тлумачення цього сутнього та основопобудови його буття.
Таке дослідження повинно передувати позитивним наукам. Воно є про-дуктивною логікою в тому сенсі, що ніби упереджуючим стрибком вступає у певну буттєву сферу, уперше розмикає її у структурі її буття й надає здо-буті структури у розпорядження позитивних наук як прозорі орієнтири для нашого запитування.
Так, наприклад, у філософському розумінні первинними є не теорія формування понять історіографії і не теорія історіографічного пізнання, проте також і не теорія історії як об'єкта історіографії. Первинною є інтерпретація власне історичного сутнього у контексті його історичності. Йдеться про здійснення онтологічного дослідження щодо предмета пізнання тієї чи іншої предметної області наукового знання.
У своєму дослідженні "Кант і проблема метафізики" Гайдеггер через тлумачення “Критики чистого розуму" розглядає ідеї фундаментальної онтології, що може постати обґрунтуванням достеменної метафізики як за-собу пізнання буття людини у цілокупності його виявів.
Кантівське обґрунтування метафізики, на думку Гайдеггера, повинно втілитися в ідеї філософської антропології. Антропологія — це людино-знавство.
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Екзистенція як спосіб, ціль і зміст буття людини. Екзистенціалізм та його світоглядні настановлення.М. Гайдеггер (1889—1976)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок