Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Інтеріоризація вчинкової дії: від зовнішньої структури до внутрішньої. Ідея рефлексу як повернення до вихідної точки поведінки.

Інтеріоризація вчинкової дії: від зовнішньої структури до внутрішньої. Ідея рефлексу як повернення до вихідної точки поведінки.

Назва:
Інтеріоризація вчинкової дії: від зовнішньої структури до внутрішньої. Ідея рефлексу як повернення до вихідної точки поведінки.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,13 KB
Завантажень:
228
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
РЕФЕРАТ
На тему:
Інтеріоризація вчинкової дії: від зовнішньої структури до внутрішньої. Ідея рефлексу як повернення до вихідної точки поведінки.


На рубежі XIX — XX століть відбулася революція у природничих та технічних науках. Подальший розвиток атомного вчення, квантова теорія М.Планка, теорії відносності А.Ейнштейна, посилений розвиток техніки, пов'язаний, зокрема, з мілітаризацією держав, глибоко вплинули на культуру в цілому і психологічну науку зокрема. Поза цим "культурним фоном" зрозуміти найважливіші події в історії психології, мабуть, немож-ливо.
В суперечках історичного становлення знайшли своє ідеологічне вира-ження ідея "занепаду Європи", більш точно — західних країн, автором якої був А.Шпенглер, та протилежна ідея з акцентуацією на вірі в майбутнє, але також по суті нігілістично-занепадницька ідея футуризму, що мала стосунок не тільки до художньої літератури, мистецтва, але в цілому до культури (Марінетті та його група). Неопозитивісти у філософії висунули принцип верифікації, заснований на фізикалізмі, тобто можливості перевірки істинності суджень на основі зведення їх до "фізичних" подій.
Інтенсивний розвиток фізіології — найбільше в особі її корифеїв першої чверті XX століття (В.М.Бехтерева, І.П.Павлова, Ч.Шеррінгтона та ін.). особливо розвиток учення про рефлекси, так чи інакше — позитивно або негативно — вплинули на характер психологічних учень. Поява абстрактної людини в абстрактному мистецтві — своєрідна деперсоналізація людських образів, поява функціонального конструктивізму в архітектурі, словом — "інженерне мислення" стосовно світу й людини, — все це не тільки впли-нуло на психологію, але й сама психологія стала також своєрідним вира-женням загальної культурної течії. Можна говорити про взаємну рефлексію цих багатоманітних проявів даної культурної епохи. Правда, розвиток науки має певну міру автономності, як має її кожна сфера ідеології. Те, що оточує психологію, не визначає її повністю, але в цій взаємній рефлексії лише до-помагає зрозуміти основну тенденцію її розвитку.
Екзистенціальна психологія особистості й творчості, висунувши ряд кардинальних питань людського існування, не досліджувала реальну взаємодію індивіда і суспільства. Творчість тлумачилася переважно в рам-ках суб'єктивних перетворень ідей та образів, відгороджених від будь-якого спілкування з реальною дійсністю, що визначалось як "спонтанна трагедія творчості". Проте екзистенціальний аспект можна виявити не тільки в "пограничних ситуаціях", на стику життя і смерті, а й у буденному житті, яке й приводить до. таких ситуацій. Трагедію творчості слід було розглядати як трагедію саме суспільного існування, яке зайшло в суперечність із "натуральними" якостями, рисами людини.
Психологія мусила знайти відповідь на кардинальне питання людського існування: як пов'язуються між собою дві "натури" в людській особі — біологічна та соціальна? В тих психологічних напрямах, які орієнтувалися більше на природничий аспект психічного, соціальне прямо визначалось (і за суттю, і за формою) як біологічне. В напрямах, що були орієнтовані пе-реважно на соціальний бік психічного, соціальне протиставлялося біологічному як антипод, але за своїм сутнісним спрямуванням не виходило за його межі. Ось чому рефлексологія та біхевіоризм, з одного боку, а та-кож різні гілки фрейдизму, з іншого, все ж не подолали біологізму соціального. Два фактори, що визначали поведінку, зводилися, зрештою, до одного. Суто психологічне розчинилося в біосоціальному, по суті зникло як предмет психології: прямо — у біхевіоризмі і дещо завуальовано — у пси-хоаналізі. Гештальтпсихологія повністю поділяє історичну долю біхевіоризму та психоаналізу, хоч має свої особливості в заміні "біологізації" "фізикалізмом".
Біхевіоризм, гештальтпсихологія та психоаналіз постали в історії психо-логії в гострій взаємній суперечності, у відвертій взаємній критиці. Мабуть, вони несвідомо бачили одне в одному власні недоліки, але бачили їх спершу в іншому.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Інтеріоризація вчинкової дії: від зовнішньої структури до внутрішньої. Ідея рефлексу як повернення до вихідної точки поведінки.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок