Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Феноменологія вчинку: вчинок буденності

Феноменологія вчинку: вчинок буденності

Назва:
Феноменологія вчинку: вчинок буденності
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
15,71 KB
Завантажень:
135
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Феноменологія вчинку: вчинок буденності
План
1. У межах безпосереднього.
2. Інтермеццо повсякденного життя.
3. Маргінальність: поразка чи перемога?
У межах безпосереднього.
Кожна людина впродовж життя здійснює безліч буденних учинків. Поза традиційним середовищем повсякденності особистісний розвиток неможливий. Сірі будні є тим фундаментом, який забезпечує змогу поступового виходу з полону ситуативності, прориву до справжньої свободи.
Іноді, смертельно стомившися від боротьби мотивів, вантажу відповідальності, творчих пошуків та почуттів, що не дістали відповіді, людина мріє хоча б ненадовго повернутися до простого рослинного життя, дитячої безпосередності, зворушливої безневинності, святої простоти гармонійних стосунків із собою та світом. Зану-реність у буття, природний синкретизм світосприймання дають відчуття сталості, тривкості, правильності того, що відбувається.
"Природна людина" традиційно визначається як людина, для якої єдність зі світом природи є органічною і, разом із тим, елементарною, такою, що не вимагає щонайменших зусиль. Власне кажучи, постійна інтенсивна взаємодія з природою й дає змогу зберегти здорову натуральність світосприймання, можливість відновити втрачені в життєвій метушні душевні сили.
Безпосередньо включений до коловороту природних явищ селянин мимоволі й неминуче підпорядковує їм своє життя, часто-густо не вириваючись за межі архаїчного світоспоглядання. Однією з рис цього буденного світорозуміння є циклічність. Час, у якому живе аграрне суспільство, зазначає О.Я.Гуревич, це природний час, послідовність річних циклів із їхньою споконвічною повторюваністю. Часові орієнтири, що є значущими в цій системі свідомості, задано зміною пір року. "У селянському світі в принципі не буває нічого нового, все повторюється, життя людини від народження й до смерті проходить одне й те саме для всіх однакове коло подій".
Люди дотримуються одвічно заданих стереотипів поведінки, підпорядковуються раз і назавжди встановленим нормам, виконують одні й ті самі традиційні обряди, провадять розмірене, впорядковане, спокійне життя. Поглинуті повсякденною рутиною, вони не думають ні про що нове, незвичне, чуже інакше, як зі страхом і недоброзичливістю. Інтерес до незвіданого не виникає, навіть найслабші його проблиски не заохочуються.
Повна залежність від середовища перебування не виключає вчинкової активності. Щоправда, мотивація вчинкових дій не виходить за межі наявної ситуації, залишається ситуативною за своїм характером і змістом. Щоб не порушувався світопорядок, люди здійснюють ті чи інші магічні обряди. Специфічні заклинання потрібні для того, щоб настав молодий місяць, для "виманювання" дощу з річки, для доброго приплоду свійських тварин і птахів. Магія розглядається як складова частина світового коловороту, космічного порядку, яка об'єднує природне і неприродне в нерозривне ціле.
Подібно до того, як люди втручаються в природне життя, коригуючи його хід, прискорюючи або уповільнюючи натуральні процеси своїми ритуальними діями, в яких не можна не побачити зачатків майбутньої суб'єктивності, так і природа прямо впливає на долі, успішність діяльності, життєвий шлях. Спостерігаючи природні явища, людина намагається передбачати майбутнє, гадати про ймовірність того чи того повороту подій, намацувати взаємозв'язки між явищами, шукати причинно-наслідкові залежності. Чар-зілля й амулети, відворотні та приворотні дання, ворожіння і шаманство є невід'ємними рисами життєдіяльності так званої природної людини.
В одному з трьох життєписів, що їх наводить наприкінці свого славетного роману "Гра в бісер" Г.Гессе, заклинач дощу пророкує майбутнє хлопчикові, який має стати його наступником. "В душі у хлопця ворухнулося дивне передчуття того, що між речами та явищами існує багато складних взаємозв'язків, що вони повторюються й перехрещуються; дивним здалося йому й те, що він був глядачем, ба навіть учасником усього, що діялося на незнайомому нічному небі, де над безкраїми лісами й пагорбами, саме в тому місці, що передбачив майстер, з'явився тоненький серпик; дивним видався йому й сам майстер, оточений безліччю таємниць, майстер, який думав про свою смерть і душа якого полине на місяць, а потім повернеться й знов оселиться в тому, хто буде Кнехтовим сином і хто має носити ім'я померлого майстра.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Феноменологія вчинку: вчинок буденності

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок