Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Про громадянську відповідальність учителя

Про громадянську відповідальність учителя

Назва:
Про громадянську відповідальність учителя
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,13 KB
Завантажень:
364
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Про громадянську відповідальність учителя


Учителі, викладачі вищої школи за всіх часів і у всіх народів становили кращу, найбільш підготовлену і прогресивну частину суспільства. Саме ця частина національної інтелігенції завжди забезпечувала процес її відтворення. І якісний склад інтелігенції, її громадянські позиції багато в чому визначалися саме Вчителем. Звідси особливий інтерес до позиції та поводження вчителів – викладачів усіх освітніх рівнів, звідси гострота і складність їхніх взаємин із владою.
Інтерес до цієї проблеми в Україні завжди був украй високим і через болісну гостроту теми. Звання Вчителя, наставника учнівської молоді і студентства в нашій країні завжди розглядалося як особливо відповідальне і почесне, таке, що потребує постійної роботи над собою, постійної активної участі не тільки у навчальній і науковій, а й у суспільній діяльності.
У сучасних умовах проблема формування громадянської відповідальності привертає до себе увагу всієї світової спільноти, заклопотаної загостренням суперечностей між вихованням громадян у дусі демократії і волі і зниженням рівня громадянської відповідальності, посиленням дестабілізації суспільства і відсутністю гарантій безпеки особистості. Про це свідчить «Декларація і програма виховання громадян у дусі волі і демократії, виховання, заснованого на усвідомленні людиною своїх прав і обов’язків», яку було ухвалено на 104-ій сесії Комітету Міністрів Ради Європи (членом якого є й Україна) 6–7 травня 1999 р. в Будапешті. Громадянськість у даному документі визначається як соціальна свобода особи і її вища відповідальність перед своєю батьківщиною. Ця проблема є особливо гострою для України, де навіть у теоретичному плані змішують поняття громадянськості і національного патріотизму, де в ході багаторічної згубної політики деідеологізації виник духовний вакуум, який небезпечніший, ніж економічна і політична кризи разом узяті, хоча б тому, що його наслідки переборюються значно довше і важче, не дозволяючи ефективно боротися ні з економічними, ні з політичними труднощами. На підтвердження цієї духовної деградації наведемо два загальновідомі факти: до кінця 90-х років Україна впевнено посіла провідне місце серед країн СНД з експорту повій і з експорту інтелектуальних ресурсів.
І це у постіндустріальну епоху, коли щогодини для будь-яких дій і реформ необхідні люди інтелектуальної праці, а в Україні відбувається загальне зниження кількості вчених, педагогів, діячів культури. У 1992 р., коли бюджет на науку був зненацька урізаний у 8 разів, кожен другий вчений України, думаючи про хліб насущний, змушений був змінити професію. Багато хто змінив і батьківщину. Для них зовнішня трудова міграція послужила способом збереження професії. Вона виявилася певною мірою й альтернативою внутрішньому «відпливу мізків» – відходу вчених у сторожі і «човники», а вчителів – на панель і ринок.
У чому ж причина того, що відбувається? Чим обумовлюється безпрецедентна еміграція української інтелігенції? Причин чимало. Ми спробували представити їх у стислій формі на схемі (рис. 1).
Але, напевно, найголовніша причина, що особливо болісної її сприймає інтелектуальна еліта, полягає в тому, що українська економіка і політика не помічають і практично не використовують результати навіть видатних досліджень вітчизняних учених. І науковці, і викладачі відчувають найбільший дискомфорт від непотрібності своєї роботи, особистої своєї незатребуваності, неповажного ставлення до себе, до своєї нелегкої роботи.
У новорічному зверненні до харків’ян харківський губернатор писаву газеті «Время»: «…нашою стратегічною задачею повинно стати забезпечення нормального матеріального становища вчителів і викладачів вищої школи і в такий спосіб повернення їм мотивації до роботи та становища в суспільстві, гідного їхньої роботи» [1]. Не піддаючи сумніву необхідність нормалізації матеріального становища представників інтелектуальної праці, хотілося б, однак, змінити акценти: головне стратегічне завдання полягає в тому, щоби забезпечити затребуваність роботи інтелігенції, відновити її колишній авторитет і значущість.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Про громадянську відповідальність учителя

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок