Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Феноменологія вчинку: вчинок самопізнання

Феноменологія вчинку: вчинок самопізнання

Назва:
Феноменологія вчинку: вчинок самопізнання
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
20,21 KB
Завантажень:
241
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 
Феноменологія вчинку: вчинок самопізнання
План
1. Читання у собі самому. 
2. Віддзеркалення від світу речей.
3. Людина з людиною.
4. Вихід за межі себе.
5. Самопізнання як самостворення.

Читання у собі самому.
Герой давньогрецького міфу Нарцис міг би прожити довге життя до глибокої старості, якби ніколи не побачив свого обличчя. Саме так пророкував його батькам мудрий сліпець Тіресій. Але юний Нарцис, як відомо, побачив у прозорій воді джерела своє відображення, закохався й загинув. Людина не народжується з умінням дивитися на саму себе, бачити свої унікальні, ні на кого не схожі риси. Це було б небезпечно для неї, як попереджає відомий міф. Стародавня людина вважала, що відбиття є ніби двійником людини, її іншим "Я", що існує зовні; і з цим двійником краще ніколи не зустрічатися.
Гете вважав, що не знає себе, і добре, що Господь його береже від цього. Може, то наше щастя, що ми не знаємо себе, не навчилися себе бачити, адже така увага до власної персони могла б мати трагічні наслідки. Пізнавши себе, людина потім може не знати, куди від себе втікати, де сховатися.
Людина — "темна" істота, яка не знає ні свого походження, ні майбутньої дороги. Вона дуже мало знає про довкілля, а про саму себе — майже нічого. "Людина часто заплющує очі на ті обставини, які їй суперечать, але дають можливість висунути вперед свою обмежену, безпорадну особистість. І робиться це з великою впертістю. Як і в пізнанні зовнішнього світу, в самопізнанні також продовжується вічна самоомана: абсолютизація окремого, злиття свідомості й "техніки фантазії". Зрештою, людина живе у кіммерійських ночах умопогляду" (В.А.Роменець).
Наші пороки — погорда, скупість, розпуста — існують для того, щоби завадити інтимній розмові віч-на-віч із собою, як вважає Шефтсбері. "Великий фокус злодійства й розпусти, так само як святенництва і марновірства, полягає в тому, щоб тримати нас на значній відстані і в холодній відчуженості від себе..." Людина не може зазирнути в себе, не відчуває себе готовою до вчинку само-бачення і метушливо ховається, виключаючи можливість якої-небудь концентрації уваги на внутрішньому світі.
У сучасній психології послідовники К.Юнга використовують спеціальний термін, що позначає "темното двійника" кожної людини. Це тінь — сукупність уявлень про себе, котрі ми витісняємо із свідомості тому, що вони нам не до вподоби. Якщо людина має високу самооцінку, ідеалізуючи себе у власних очах, вона відкидає велику тінь. Особистісне зростання передбачає необхідність прийняття своєї тіні як необхідної реальності, встановлення з нею "дипломатичних" стосунків, поступове навчання баченню власних негативних рис. Тінь найнебезпечніша доти, доки ми її не визнаємо. Не бажаючи знати про її існування, людина проектує свої пороки на оточення, звинувачує його у власних вадах.
Зрозуміло, що самобачення не виникає само собою, не є природним даром чи приємним заняттям, якому легко навчитися. Шлях до себе — важке випробування, що потребує мужності, самостійності, наполегливості, терпіння. Ми зорієнтовані передусім на зовнішній світ, а до себе звертаємося тільки тоді, коли переживаємо щось дуже важливе, коли опиняємось у кризовому стані, в екзистенціальній ситуації.
"Пізнай самого себе", — було написано у храмі Аполлона в Дельфах. І людина пізнає, відчуваючи нескінченність цього наближення до істини, до своєї сутності. "Тільки людина — оскільки вона є особистістю — може піднестися над собою як живою істотою і, виходячи з одного центру немовби по той бік просторово-часового світу, зробити предметом свого пізнання все, в тому числі й саму себе" (М.Шелер).
Ані тварина, ані ангел, ані Бог не повинні бачити себе, вивчати себе стороннім оком. Вони не мають потреби у цьому, їхнє життя не залежить від низки вчинків, що наближують до самобачення, саморозуміння, самостворення. Тільки особистість перетворює власне буття у безперервний процес самоусвідомлення.
Пізнати себе — означає розділити себе на суб'єкт і об'єкт, стати водночас обома.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 



Реферат на тему: Феноменологія вчинку: вчинок самопізнання

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок