Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Дослідження продуктивного мислення. М.Вертгаймер (1880—1943)

Дослідження продуктивного мислення. М.Вертгаймер (1880—1943)

Назва:
Дослідження продуктивного мислення. М.Вертгаймер (1880—1943)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
3,47 KB
Завантажень:
12
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
РЕФЕРАТ
На тему:
Дослідження продуктивного мислення. М.Вертгаймер (1880—1943)


У дослідженні творчого мислення німецький вчений Макс Вертгаймер пропонує ряд пояснювальних принципів, які, на думку багатьох фахівців, певною мірою виходять за змістові межі гештальтпсихології. Однією із за-дач, які він пропонував своїм піддослідним — дітям і дорослим, які забули необхідні правила, — була задача на обчислення площі паралелограма. Во-на пропонувалась після пояснення, як обчислювати площу прямокутника. Рішення, як відомо, полягає в тому, щоб на основу паралелограма і на про-довження основи опускаються висоти, після чого основа множиться на висо-ту. Вертгаймер вказує, що суть вирішення цієї задачі полягає у розчлену-ванні паралелограма на три частини — прямокутник і два трикутники. Ці два трикутники, з'єднуючись, утворюють прямокутник. Таким чином, вирішення полягає у зведенні паралелограма до прямокутника.
Не підлягає сумніву, що під час вирішення задачі дійсно відбувається реорганізація її елементів, в результаті якої вони починають грати нову роль, виступають у новій функції. Проте завданням психологічного дослідження є з'ясування змісту того процесу, який спонукає людину до подібної реорганізації. З точки зору гештальтпсихології такий процес вза-галі є відсутнім.
Вертгаймер стверджує, що процес рішення виникає як гештальт, кожна ланка якого визначається тим місцем, яке вона займає в гештальті. На-приклад, дитина вигукує, розглядаючи паралелограм, що у нього "погано з країв", що на одному краї не вистачає того, що є зайвим на іншому краї, а потім відрізає трикутник з однієї сторони і приєднує до іншої. Вертгаймер розглядає цей випадок як приклад, що доводить, що рішення виникає одразу як цілісне утворення, яке визначає певні кроки. Роль самої людини при цьо-му зводиться до мінімуму. Людина виступає лише як носій процесів, що відбуваються в її зоровому полі, споглядає їх результат, але своєю власною діяльністю не зумовлює і не впливає на процес рішення.
Проте насправді Вертгаймер починає досліджувати процес рішення тоді, коли піддослідні вже зрозуміли принцип рішення, а етапи, що передували цьому моменту, просто випускаються. Він сам пише про те, що діти перед формулюванням принципу "уважно думали". Чи не цей період є найваж-ливішим у прийнятті рішення? Саме в цей час відбувається аналіз проблем-ної ситуації, даної схеми, в процесі чого відбувається вичленування та зіставлення елементів даної фігури, що саме й приводить до рішення задачі.
Представники гештальтпсихології не заперечують роль минулого досвіду, але вважають, що його наявність ще не забезпечує розв'язання за-дачі і що найважливішим фактором, що зумовлює утворення гештальту із частин минулого досвіду, є "спрямування" або "спрямованість". Н.Майєр, наприклад, вирішальне значення "спрямованості" для розв'язання задач доводив наступним дослідом. Він пропонував піддослідним задачу — зро-бити два маятники, що розміщені один від одного на певній відстані. Ці маятники можна було зробити, уставивши між підлогою і стелею стрижень, який підтримував біля стелі вузьку планку, відстань між кінцями якої дорівнювала заданій відстані між маятниками. До кінців планки потрібно було прив'язати шнури і отримати таким чином маятники. Кожній групі піддослідних, яких загалом було п'ять, завдання пропонувались по-різному, а також надавались різні настановлення, що мали певним чином зорієнтувати їхню діяльність.
Щодо даного досліду "спрямованість" поставала як вичленування суттєвого відношення між компонентами задачі. Відповідно, основною за-дачею експериментатора мала б бути така: прослідкувати, як виникає ця "спрямованість". Тоді, очевидно, постало б питання про результат аналітико-синтетичної діяльності, що розчленовує, вивчає, зіставляє різні частини проблемної ситуації.
Найважливішим завданням психології мислення є відкриття основних закономірностей мислення з метою навчити людей мислити найбільш ефек-тивно й творчо. З точки зору гештальтпсихології таке завдання є безглуз-дим, оскільки суб'єкт залишається пасивним у процесі розв'язання завдан-ня, а весь процес розв'язання відбувається лише як діяльність мозку, де в результаті відповідного спрямування відбувається утворення гештальту.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Дослідження продуктивного мислення. М.Вертгаймер (1880—1943)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок