Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Структурний психоаналіз. "Феноменологія духу" Гегеля у світлі лібідозних потягів.Ж.Лакан (1901—1981)

Структурний психоаналіз. "Феноменологія духу" Гегеля у світлі лібідозних потягів.Ж.Лакан (1901—1981)

Назва:
Структурний психоаналіз. "Феноменологія духу" Гегеля у світлі лібідозних потягів.Ж.Лакан (1901—1981)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,50 KB
Завантажень:
29
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
РЕФЕРАТ
На тему:
Структурний психоаналіз. "Феноменологія духу" Гегеля у світлі лібідозних потягів.
Ж.Лакан (1901—1981)


Дослідники життя і творчості Жака Лакана зазначають його розквітчаний бароковий стиль у працях із психоаналізу та психіатрії. Його вчення було певним відступом від правовірного психоаналізу, що позначи-лося на поділі французьких психоаналітичних товариств у 1953, 1964 і 1980 pp. Лакан виступив як психіатр у французькій клінічній традиції вже у 1920 р. в Парижі, а як психоаналітик у 1930 p., змолоду був членом сюрреалістського та філософського авангардистських гуртів. Він був одним із перших прихильників М.Гайдеггера, перебував під впливом кожпевських лекцій про Гегеля, збагатив психоаналіз філософськими екскурсами і по-етичним підходом до животрепетних проблем людського життя.
Існує тенденція окремо досліджувати можливий (чи реальний) діалог між марксизмом і психоаналізом. Льюїс Альтуссер, провідний французь-кий комуністичний філософ, у 1963 р. запросив Лакана взяти участь у семінарі в Еколь Нормаль, зважаючи на його широку міждисциплінарну активність у науці. Альтуссер опублікував статтю "Фрейд і Лакай", в якій було проголошено, що Маркс і Фрейд створили нові науки, відкрили нові об'єкти знання, обидва визначили нові підходи до соціального життя, пере-буваючи під впливом культурної спадщини свого часу. Фрейд оформив свою теорію на концептуальних засадах біології, механіки і психології. Маркс використовував Регелеві ідеї щодо активності суб'єкта. Альтуссер вважав діяльність Лакана як таку, що базується на марксистській ідеології. Він розглядав Лакана як мислителя, що намагається тлумачити психоаналіз без відношень до єдиної, уніфікованої концепції ''самості", або "ego".
У 1968 р. виник несподіваний інтерес до лаканівського психоаналізу, ко-ли, здавалося, наставало узгодження екзистенціалізму і марксизму, зокрема щодо думки про можливість індивідуального вибору та індивідуальної відповідальності. Але оскільки теорію "Я" екзистенціалізм віднайшов ч працях Декарта, індивідуальність тлумачилась як раціональний фактор, може усвідомлювати мотиваційні засади своєї дії. Це була філософія індивідуальної незалежності та можливості раціонального вибору.
У 60-х роках частина психологів виявляла прихильність до ідеї раження, насолоди й сексуальності. Лаканівська ж теорія розкриває соціальну та лінгвістичну конструкцію самості, а також проблем взаємовідношень індивіда і суспільства. Для Лакана не існує бар'єрів між самістю і суспільством. Людське буття стає соціальним у зв'язку з оволодінням мовою. Остання водночас конституює людину як суб'єкта. Раз із тим твори Лакана, які виражають його позицію щодо мови, мають
стилістичну розхитаність: теорію мови наскрізь пронизують суперечно між теоретичним і поетичним началом. Його асоціативний стиль не переконує, але сильно впливає на читача грою слів, використанням символо-знаків і т.д.
Своєрідним досягненням Лакана є поєднання в його теорії феноменом, та структуралізму. Його ранні праці збігаються з часом формування французької феноменології під впливом Гегеля і Гайдеггера. Структуралізм, дає можливість Лакану говорити про системи інтерпретації. Його феноменологія підкреслює вільну самість суб'єкта, його структуралізм підкреслює мовний детермінізм. Структуралістські засади не заперечують визнав активності суб'єкта. З Лакан пов'язаний також і з герменевтичною традицією, згідно з яких соціальні явища визначають поведінку людини. Завдання соціальних вчень полягає не в поясненні (як традиційно це робить психіатрія), а в розумінні. Проте Лакан визнає, що в інтерпретації нерідко нав'язують суб'єктивістські твердження.
Докторські тези Лакана ''Про параноїдні психози та їхні відношення до особистості" цікаві тим, що він писав їх до появи праць Ф. де Соссю присвячених структурній лінгвістиці. Він ще не був психоаналітиком лише наближався до вчення Фрейда і до відмови від фізіологічного і індукціонізму.
Головною темою творів Лакана нерідко визначають його непримиренну антибіологізм, хоч починав він з того, що визначав органічні причини розумових розладів.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 



Реферат на тему: Структурний психоаналіз. "Феноменологія духу" Гегеля у світлі лібідозних потягів.Ж.Лакан (1901—1981)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок