Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Особливості прояву соціально-психологічної адаптації підлітків, хворих на ДЦП

Особливості прояву соціально-психологічної адаптації підлітків, хворих на ДЦП

Назва:
Особливості прояву соціально-психологічної адаптації підлітків, хворих на ДЦП
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,18 KB
Завантажень:
34
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Реферат на тему:
Особливості прояву соціально-психологічної адаптації підлітків, хворих на ДЦП


Серед порушень опорно-рухового апарату дитячий церебральний параліч є найбільш інвалідизуючим захворюванням дитячого віку. Проблема ДЦП набуває особливої гостроти у зв'язку з тенденцією до почастішання випадків цього захворювання в усіх країнах: в Данії на тисячу новонароджених припадає 2,2 хворих, у Фінляндії - 2 хворих, у Англії - 4, в Україні констатують 2,4 - 2,5 випадків на тисячу дитячого населення. Сьогодні у нас є понад 30 тисяч таких хворих, що потребують різнобічної і довготривалої реабілітації.[2]
Словосполучення «дитячий церебральний параліч» (ДЦП) означає групу порушень рухових функцій мозку, що з'явилися  під час порушення у новонародженому віці. Ці порушення не прогресуючі, тобто з'являються з моменту народження дитини та існують на протязі всього життя. Рухові порушення часто представлені слабкістю в певній групі м'язів, з-за чого порушена ходьба, рухи руками або, наприклад, закидається шия; також можливі так звані гіперкінези - різкі стереотипні рухи в руках, ногах, мімічній мускулатурі, які важко контролюються хворим.
Основними факторами, які призводять до появи ДЦП, є кисневий голод (асфіксія або гіпоксія) в утробі матері або одразу після народження. У більшості дітей причиною захворювання є патологія вагітності матері (токсикози, порушення плацентарного кровообігу, інфекції), а також порушення аутоімунних механізмів, які безпосередньо приймають участь у ембріональному розвитку тканини плоду; родові травми, викликані різними видами акушерської патології (вузький таз матері, слабкість пологової діяльності, затяжні або швидкі пологи, також пологи після довгого безводного проміжку) у відносно малій кількості випадків; інші фактори: збільшення радіаційного фону, генетичні захворювання: цукровий діабет, ендокринні порушення; загроза переривання вагітності тощо. [1]
Крім фізичних та звичних економічних негараздів, дітей-інвалідів турбують проблеми спілкування, дефіцит інформації, самотність, проблеми здоров'я та соціальної адаптації, суїцидальні ідеї тощо.[3] Cистема порушень психічних та фізичних функцій організму, що зумовлена церебральним паралічем, вимагає раннього діагностичного і корекційно-розвивального втручання. Без такої психолого-педагогічної допомоги подальше навчання та соціально-трудова адаптація дитини малоефективна. Соціально-психологічна адаптація (СПА) пов'язана з входженням особистості у соціальне оточення (Ф.Адександер, О.Віру, В.Лебедєв, Г.Сельє). Завданням шкіл-інтернатів, в яких перебувають інваліди, є формування особистості хворої дитини, яка здатна, незважаючи на фізичну неповноцінність, зайняти повноцінне місце у житті суспільства.
Метою статті є аналіз проблеми психології дітей, хворих на ДЦП, в історії наукової думки, розгляд різних підходів до вивчення проблеми, аналіз досвіду психологічної допомоги дітям з ДЦП з метою підвищення рівня їх соціально-психологічної адаптації.
Дослідження проводилось на базі школи-інтернату для дітей з наслідками поліомієліту та ДЦП та у ЗОШ №2 м. Дніпропетровська. В експерименті прийняли участь 80 підлітків у віці від 11 до 16 років. Були використані методи та методики: бесіда; спостереження; методика діагностики соціально-психологічної адаптації К. Роджерса та Р. Даймонда; методика діагностики показників та форм агресії А. Баса та А. Дарки; методика діагностики схильності особистості до конфліктної поведінки К. Томаса; тест «Впевненість у собі»; методика «Автопортрет»; методика  «Незакінчені речення» Сакса та Леві; методи математичної статистики.
Було виділено три групи досліджуваних: підлітки-сироти з ДЦП, підлітки з ДЦП, що мають батьків та підлітки ЗОШ .
Дослідження прояву  рівня соціально-психологічної адаптації показало що у підлітків з ДЦП та підлітків, які не мають цієї хвороби, домінуючим є низький рівень адаптації (94% від загального числа респондентів) і лише у 6% -  нормальний рівень  адаптації. На нашу думку, на рівень прояву адаптації впливає не лише наявність хвороби (ДЦП), але й інші фактори, що потребує окремого розгляду.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Особливості прояву соціально-психологічної адаптації підлітків, хворих на ДЦП

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок