Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Драма в педагогічному процесі

Драма в педагогічному процесі

Назва:
Драма в педагогічному процесі
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
24,84 KB
Завантажень:
273
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
Реферат на тему:
Драма в педагогічному процесі


Педагогічний процес є світом різноманітних опозицій, які „уживаються” на основі принципу доповнюваності. Загальною проблемою статті є розуміння й сприймання педагогічного процесу як частини людського буття, розмаїття ситуацій, в тому числі й драматичних. Метою статті є спроба використати ідеї поняття драми у розумінні Ж. Політцерна [17] й Л. Виготського [8] для аналізу певних особливостей педагогічного процесу з позицій індивідуальності, унікальності як тотальних цілісностей.
Педагогічний процес є „світом феноменів”, тобто явищ, які багато в чому осягаються досвідом. До них належить, передусім, феномен людини. Прикладами інших можуть бути феномени індивідуальності, унікальності, свідомого, несвідомого. Одним із „нервів” педагогічного процесу як явища культури є „принцип моральнісної проблемності” (Л. Булавка, А. Бузгалін [7]), який пов’язує „однією єдиною єдністю” (М. Бахтін) феномени індивідуальностей та унікальності педагогічного процесу, відношення між якими (а, отже, й саме педагогічне життя) „відбувається у формі драми суб’єктів… Саме через драматургію моральнісних відносин і визріває унікальність кожного із феноменів” (Л. Булавка, А. Бузгалін [7, с. 128]).
Педагогічний процес потрібно досліджувати як буття-подію конкретних людей – суб’єктів дій і вчинків. Педагогіка має вивчати реальні події повсякденного життя учасників педагогічного процесу як людей. Саме реальні учасники – індивіди, унікуми – спілкуються між собою, здійснюють вчинки. Конкретність і цілісність учасників педагогічного процесу як дійових осіб необхідно враховувати при дослідженні „живого”, а не ідеального, абстрактного цього процесу. Жодна теоретична сума чи сукупність, синтетичний образ не замінять конкретно-ціліснісну людину. Не йдеться про те, що при вивченні педагогічного процесу втрачає своє значення поелементний і системний синтез. Йдеться про те, що потрібно „…почати з дрібного факту, який був би незбагненним поза цілісністю індивіда. …Цілісність індивіда має бути не кінцем і завершенням дослідження, а його вихідною гіпотезою” [17, с. 26].
„Що таке людина?” – запитує Л. Виготський. І відповідає: „Для Г. Гегеля – логічний суб’єкт. Для І. Павлова – сома, організм. Для нас – соціальна особистість = сукупність суспільних відносин, втілена в індивіді” [8, с. 58 – 59].
Ці визначення не охоплюють поняття „людина” у всій повноті, конкретності й цілісності. Людина – це „щось більше”, і з цим „більшим” працює педагог у реальності, це „більше” й потрібно вивчати та описувати.
У реальному педагогічному процесі педагог має справу не з окремими особливостями, властивостями, елементами, а з єдиною, неповторною, цілісною особистістю. Йому необхідні системне розуміння і сприймання учня, системна оцінка його дій і вчинків. За системного підходу це означає розуміння вчинків учнів як діалектичної взаємодії цілого та його частин. Переважна увага на частини (окремі особливості особистості) і заниження значення цілого (цілісна особистість) призведе до виявлення функціональних проблем поведінки, які можуть бути досить далекими від реального життя особистості. Саме із цілісної і конкретної особистості визначаються її особливості, а не навпаки – із „суміші особливостей” визначається цілісна особистість.
Елементне розуміння особистості допомагає глибше зрозуміти її цілісність. Реальні дії, вчинки здійснюють люди, а не мислення, свідомість, підсвідомість, організм тощо. І. Павлов, розглядаючи людину як сому, порівнював механізм кори великих півкуль з телефонною станцією, де перемикаються зв’язки одних „абонентів” з іншими. Л. Виготський вважав, що до павловського механізму саморегуляції потрібно долучити „телефоністку”, під якою він розумів цілісну особистість, що надає поведінці людини особливий „тип організованості”. „Я хочу, – писав Л. Виготський, – тільки сказати, що без людини (= телефоністки) як цілого неможливо пояснити діяльність її апарату (мозку), що людина управляє мозком, а не мозок людиною, що без людини неможливо зрозуміти її поведінку, що психологію неможливо викладати у поняттях процесів, а як драми” [8, с.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 



Реферат на тему: Драма в педагогічному процесі

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок