Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Природа вибору: шляхи самоорганізації особистості у її життєвому світі

Природа вибору: шляхи самоорганізації особистості у її життєвому світі

Назва:
Природа вибору: шляхи самоорганізації особистості у її життєвому світі
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,72 KB
Завантажень:
404
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат
на тему:
Природа вибору: шляхи самоорганізації особистості у її життєвому світі


Життєвий вибір, завдяки якому особистість змінює старі смисли і шукає смисли нові, енергетично забезпечує реконструювання життєвого світу, якісні зміни його просторово-часових координат. Власними життєвими виборами людина будує свою індивідуальну історію, її подієву канву. Вибираючи, ми маркуємо поворотні події свого життя, вписуємо їх у свій індивідуальний контекст, означуємо, асимілюємо, привласнюємо.
Роблячи ключові життєві вибори, ми намагаємося розпочати нові причинно-наслідкові ряди, наприклад, ряд професійної чи сімейної самореалізації. Вибір дає можливість для по-справжньому вільної причинності, можливість для самовизначення причин, коли суб’єктність звучить особливо голосно.
Вибирання є особливим процесом, особливою активністю, спрямованою на пошук та аналіз альтернатив, диференціацію пріоритетів, на синтез віднайдених стратегій ціледосягнення.
Навіть дуже детальне вивчення зовнішніх і внутрішніх детермінант вибору не забезпечить прогнозу його результатів для особистості, якщо невідомою залишиться сама логіка душевного життя, логіка плинного досвіду, логіка світопобудови і світоперетворень. Для ефективного вивчення життєвого вибору бажаним є використання динамічного або процесуально-динамічного підходу. Щоб зрозуміти природу життєвого вибору, необхідно передусім визначитися з методологією дослідження, якою до певної міри може стати синергетика.
Нагадаємо, що первинно автор синергетичного підходу професор Г.Гакен підкреслював, що синергетика вивчає системи, які складаються з великої, дуже великої кількості компонент або підсистем, котрі складно взаємодіють. Слово “синергетика” означає “спільну дію”, підкреслюючи узгодженість функціонування частин, що відтворюється в поведінці системи як цілого [1].
Чому для нашого дослідження зручною є саме синергетика? Не лише тому, що синергетика сьогодні має статус метанауки, від самого зародження покликаної відіграти роль комунікатора між різними науками. І не тому, що, на думку палких прихильників синергетики, вона має найближчим часом набути статусу філософської теорії, а можливо, і замінити діалектику.
Головним аргументом для залучення синергетичного контексту в психологічне дослідження є спроба нового розуміння системного підходу, розуміння далеко не такого механістичного, як раніше. Саме синергетика вивчає загальні закономірності еволюції (розвитку в часі) систем будь-якої природи. І, нарешті, саме синергетика дає змогу побачити самостворення нових систем, суб’єктність у її глибинному, базальному сенсі.
У синергетиці, яка примирює такі два екстремістські підходи до вивчення тих чи тих феноменів, як редукціоністський і голістичний, розгляд явищ відбувається на проміжному, не мікро- і не макро-, а мезоскопічному рівні. Ця обставина має таке суттєве значення, що синергетику визначають як науку про самоорганізацію. Згідно із сучасними уявленнями, хаос на одному рівні може приводити до впорядкування, самоорганізації на іншому. Психологічне мислення легко погоджується з цим твердженням.
Прагматична філософія синергетики артикулюється в знаряддєво-операційному розумінні мови, яке виявляється в усвідомленні її незавершеності, незакінченості, відкритості, метафоричності, тобто її процесуально-гештальтного характеру.
Дуже важливим у контексті проблеми особистісного вибору є так званий діалоговий тип особистості, відкритої, креативної та зорієнтованої на довіру до іншого, тобто схильної до досягнення стійкої інтерсуб’єктивної згоди. Особистість не може розвиватися поза значущими стосунками, які складають психологічний простір життєвого світу.
Такі характеристики особистості, як циркулярність, самореферентність, автопоетичність, комунікативність, діалогічність, є для синергетичного мислення ключовими.
Специфічність саме синергетичного дискурсу полягає в тому, що життя є зміною значущих “зустрічей”. Синергетичний дискурс – це не що інше, як такий топос “особистісних зустрічей”.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Природа вибору: шляхи самоорганізації особистості у її життєвому світі

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок