Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Домінування і підпорядкування на терезах інтерсуб’єктивної взаємодії

Домінування і підпорядкування на терезах інтерсуб’єктивної взаємодії

Назва:
Домінування і підпорядкування на терезах інтерсуб’єктивної взаємодії
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
14,29 KB
Завантажень:
449
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Реферат на тему:
Домінування і підпорядкування на терезах інтерсуб’єктивної взаємодії


Будь-які владно-підвладні стосунки мають сенс лише тоді, коли охоплюють щонайменше дві сторони: одну, яка владує, домінує, і другу, яка є об’єктом такого домінування, владування. Якщо владно-підвладні співвідношення вважати за атрибутивну характеристику кожного акту соціальної взаємодії, то належить визнати в ньому наявність двох сторін: домінантної і підпорядкованої. Навіть коли йдеться про поведінку окремого автономного суб’єкта, дуже опосередковано пов’язану з певним соціальним контекстом, то й у цьому випадку його позиція може бути охарактеризована за ознаками домінування – підпорядкування: відповідно інший – підпорядкований або домінантний – суб’єкт може бути присутній опосередковано, невидимо, умовно.
Домінування (владування, панування) і підпорядкування (упокорення, приневолення, підлеглість) – вічні і невід’ємні сторони людського спілкування. Скрізь, де є навіть двоє людей, можемо зафіксувати більш чи менш виражені співвідношення владних позицій однієї людини і підвладних – іншої. Таке співвідношення має безліч форм, видів, рівнів і цілком очевидно являє собою одну з найістотніших характеристик людського існування. Інша річ, що далеко не завжди ці характеристики є очевидними як для їхніх суб’єктів, так і для сторонніх спостерігачів.
Порівняно очевиднішими стосунки домінування–підпорядкування виявляються тоді, коли втілюються в певних соціально визначених статусах учасників взаємодії, тобто коли за певними нормами й правилами, писаними чи неписаними, один суб’єкт ніби має право керувати діями іншого суб’єкта, впливати на нього, а цей інший має обов’язок підкорятися розпорядженням першого. У такому вигляді стосунки домінування і підпорядкування досить виразно поділяють людей на групи, сторони, що протистоять одна одній.
Слід зазначити, що позиції домінування і підпорядкування, як взаємно протилежні полюси такої собі дихотомії, фіксуються набагато легше, а для непсихологічних контекстів вони взагалі є майже єдино можливими. Стосунки розглядаються або як такі, у яких має місце рівність між учасниками, або як такі, де одна сторона має перевагу, а друга їй підпорядковується. Прикладом такого не досить психологічного розуміння проблеми є положення С. Каверіна про те, що керівництво – це реалізація потреби влади, а підпорядкування, навпаки, є депривацією цієї потреби. Відтак людина, яка здійснює владу, і людина, яка підлягає владі, – це діаметрально протилежні явища [5, с. 352 – 353]. Х. Ортеґа-і-Ґассет говорив про можливість життя лише в одному з двох становищ: або людина править сама, або вона живе у світі, яким править той, за ким це право всіма визнано [10, с. 282]. У Г. Саллівана два основні види персоніфікацій “Я-хороший” і “Я-поганий” відповідають покірності і непослухові відповідно [12, с. 197].
Чітке розмежування суб’єктів панування і суб’єктів підпорядкування зумовлює ще й ту соціально-психологічну обставину, що позиції й переваги владного статусу легше розпізнаються й визнаються. У владному контексті взаємин домінантна сторона зазвичай постає як очевидніша. Це, зокрема, дістає свій вияв у помітно більшій кількості термінів, що означають різні види й форми домінування: панування, керівництво, лідерство, перевага, вищість, зверхність тощо, тоді як підпорядкування має набагато менший синонімічний ряд.
Факт більшої очевидності владної позиції може мати принаймні три психологічні пояснення. По-перше, владна сторона виразніше виявляє, втілює свою власну суб’єктність. Вона є стороною ініціативною, яка приймає рішення, нав’язує їх іншим учасникам, визначає дискурс спілкування. По-друге, для самого суб’єкта мотивація посідання владної позиції є очевиднішою й зрозумілішою, ніж мотивація підпорядкування. По-третє, домінантна позиція, як правило, має вищий соціальний престиж.
Владна позиція, владний вплив завжди мали більше шансів бути ідентифікованими, ніж позиція протилежна.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: Домінування і підпорядкування на терезах інтерсуб’єктивної взаємодії

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок