Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Психологічні особливості самооцінки особистості з девіантною поведінкою

Психологічні особливості самооцінки особистості з девіантною поведінкою

Назва:
Психологічні особливості самооцінки особистості з девіантною поведінкою
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,05 KB
Завантажень:
349
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Психологічні особливості самооцінки особистості з девіантною поведінкою


У вітчизняній психології не надавалось достатньої уваги вивченню проблеми девіацій, зокрема й у поведінці військовослужбовців. Окремі ж спроби у минулому пояснити її сутність гальмувалися чинними „нормами” або були фрагментарними.
Серед причин виникнення девіантної поведінки у військовослужбовців фахівці називають мікросоціальне середовище та деформації окремих індивідуально-психологічних якостей особистості [14; 15]. За межами наукових інтересів лишається чимало ключових характеристик, які, власне, й дозволяють говорити про індивіда як про особистість. Однією з них є самооцінка (СО), котра в юнацькому віці зазвичай досить стійка.
Під самооцінкою більшість вітчизняних психологів розуміє важливий компонент самосвідомості, який виникає в результаті інтегративної роботи у сфері самопізнання та забезпечує критичну позицію індивіда щодо того, чим він володіє, уміння співвідносити свої можливості з результатами діяльності не лише з думкою оточення, але й на рівні власних вимог до себе [3; 8; 9; 13].
Самооцінка – це сукупність когнітивного й емоційного компонентів. Когнітивний компонент відображає знання людини про себе; емоційний – ставлення її до себе, так званий „афект на себе”, пов’язаний з мірою задоволення власними діями і результатами реалізації намічених цілей. Самооцінка породжується двома різними за своєю природою психологічними утвореннями, які визначаються як загальна і парціальна самооцінка. Парціальні самооцінки виникають з розвитком конкретних видів діяльності. Загальна ж створюється через структуру парціальних самооцінок, які є самооцінками окремих сторін психічного світу особистості [3; 8; 13].
На загальному тлі досліджень у цій царині вивчення СО військовослужбовців мало, в основному, описовий характер [14]. Відтак недостатня розробленість проблеми СО військовослужбовців в цілому, а особливо військовослужбовців з девіантною поведінкою, й зумовили вибір мети цієї статті. Мета ж полягає у визначенні особливостей рівня, стійкості, адекватності реальної та демонстрованої самооцінки у військовослужбовців з девіантною поведінкою.
Відповідно до поставленої мети визначено такі завдання:
· здійснити теоретичний аналіз поглядів на проблему самооцінки та відхилень у поведінці особистості;
· дослідити психологічні особливості співвідношення у військовослужбовців з девіантною поведінкою реальної і демонстрованої самооцінки за показниками рівня, стійкості та адекватності.
Недостатність знань з питань СО військовиків-девіантів може бути поповнена на основі аналізу СО підлітків і дорослих осіб з девіантною і делінквентною поведінкою, оскільки з підлітковим віком пов’язуються ранні межі юнацького віку, а його закінчення припадає на початок періоду зрілості. Нині не викликає сумніву неадекватний рівень СО та її досить висока стійкість у осіб зрілого віку з делінквентною і девіантною поведінкою [1; 2] і значні коливання стійкості самооцінки у підлітків [8].
Однак погляди на неадекватний рівень СО як на одну з головних причин прояву девіантної поведінки у підлітків викликають сумнів. Особливо якщо взяти до уваги загальну неадекватність СО як характерної ознаки підліткового віку [13]. Стосовно визначення рівня СО також не існує єдності поглядів. У осіб зрілого віку з відхиленнями у поведінці СО одностайно визначається як висока, тоді як спостерігається певне протиріччя в питанні про те, яким рівнем – високим [1; 2; 10; 11] чи низьким [5; 9] – характеризується СО у підлітків-делінквентів.
Припущення достовірності твердження про високу СО у девіантів викликає питання щодо подальшої „долі” підлітків-девіантів з низькою СО. Якщо вони залишились у кримінальному середовищі, то як їм вдалося досягти високої СО у зрілому віці? Якщо результати досліджень, що вказують на низьку СО підлітків-порушників, хибні, то в розрізі основної регулятивної функції самооцінки постає питання, чому взагалі підлітки і люди зрілого віку, маючи високу СО, здійснюють не лише дисциплінарні, але й кримінальні проступки?
Нині дослідники називають такі ознаки поведінки особи з високою СО: впевненість у собі, яка забезпечує здатність до енергійних і позитивних соціальних дій; зближення з незнайомими людьми без значних ускладнень; дотримання власної думки та здатність не лише її захищати, але й сприймати інші ідеї, якщо вони навіть йдуть у розріз з особистими.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Психологічні особливості самооцінки особистості з девіантною поведінкою

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок