Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Інтеріоризація вчинкової дії:гештальтпсихологія та інтеріоризація стимулу на базі його значення

Інтеріоризація вчинкової дії:гештальтпсихологія та інтеріоризація стимулу на базі його значення

Назва:
Інтеріоризація вчинкової дії:гештальтпсихологія та інтеріоризація стимулу на базі його значення
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
3,64 KB
Завантажень:
360
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
РЕФЕРАТ
На тему:
Інтеріоризація вчинкової дії:
гештальтпсихологія та інтеріоризація стимулу на базі його значення


Значення є те, що не існує суто об'єктивно, а є результатом певної розумової (психічної) обробки з боку живого організму. Треба було вказати на його специфіку, структурувати його, а разом з цим структурувати й саме середовище як сукупний стимул. Організм тепер вже не міг мислитись як "чиста дошка", як абсолютний початок у розумінні поведінки, а лише як сукупність вимог до середовища. Слід було показати, що не тільки середовище визначає організм, а й організм визначає середовище у зв'язку зі своїми життєвими цілями. В такій науковій ситуації при пануванні прин-ципу фізикалізму проблема значущості набула відповідного забарвлення. Співвідношення між організмом і середовищем звелося зрештою до відношення ізоморфізму — одного з провідних понять гештальтпсихо-логії.
Ідея значущості подразників просунула історико-психологічну справу вперед. Було відкинуто як зовсім безплідну формулу S- R, яка фактично була тавтологією S=R. Організм отримав певну "іманентну" організацію, структуру, гештальт. В останній було введено особливості середовища. Та-ким чином, організм і середовище були пов'язані певним загальним гештальтом, в якому відношення між утвореннями середовища та організмом мислилось як ізоморфне (однакове за формою), як певна їхня відповідність, але не тотожність. Вони вступили у відношення фізикалістського анта-гонізму, що виразилось у застосуванні понять силових ліній поведінки,
Гештальтпсихологія виступила з проголошенням структурності ор-ганізму і середовища (а також їхніх .зв'язків), гостро критикуючи асоціативну аморфність біхевіоризму. Проте за способом мислення й за тим предметом, який виступив тепер в історії психології, вона виявилася повністю в рамках поведінкового напряму. Більше того, поняття ізоморфізму вказало на найповнішу залежність структур внутрішніх від структур зовнішніх і навіть поглиненість перших другими.
Відбулося розмежування гештальтпсихологів з ученням Г.Еренфельсн, який надавав вищим суб'єктивним процесам роль організаторів сприймань та був схильний зрівноважувати значущість внутрішнього й зовнішнього. Це розмежування вказувало на те, що і в цьому пункті структурна психо-логія продовжувала йти під прапором біхевіоральності. Тільки вона ще більше загострила фізикалістський характер відношень середовища та ор-ганізму.
Структури не продукуються організмом, вони виводяться із зовнішніх структур середовища. Внутрішнє в організмі е лише ізоморфним відбиттям структур середовища, як механізми динамічної стереотипії, в роботі голов-ного мозку моделюють динамічну стереотипність середовища (І.П.Павлов)
Дж.Вотсон відмовився від можливості та необхідності вивчати ці внутрішні мозкові моделі. Гештальтпсихологія визнала це внутрішнє моде-лювання найважливішим фактом, але відмовилася вивчати його на фізіологічному рівні, як це намагалися робити Павлов і Бехтерев. Ось чому внутрішня модель зовнішнього у гештальтпсихологів виявилася дуже аб-страктною, хоч їхньою заслугою є визнання необхідності її існування. Вони здійснили фізикалістський поворот у знайомий бік інтроспективної психо-логії, але, боячись суб'єктивізму, використали поняття, не адекватні для вивчення цих внутрішніх моделей.
Істотною відміною гештальтпсихології від біхевіоризму слід визнати вихід у бік вивчення продуктивного мислення, інсайту, що найбільше досліджували В.Кеялер і М.Вертгаштер. Проте якщо проблема творчості, що так хвилювала Бехтерева, була зведена ним до механізму сполучного рефлексу, то продуктивне мислення у гештальтпсихологів звелося до запов-нення незавершених зовнішніх структур, тобто до створення внутрішніх цілісних структур за допомогою тих же силових ліній структурного поля. Якщо зовнішня структура не завершена, то внутрішня тенденція її завершує, відтак ізоморфність з боку суб'єкта "в собі" завжди залишається структурно цілісною.
Ідея значущості компонентів зовнішньої структури свідчить про тен-денцію повернення до визнання суб'єктивності.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Інтеріоризація вчинкової дії:гештальтпсихологія та інтеріоризація стимулу на базі його значення

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок