Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Необіхевіоризм: спроба подолати прямолінійність біхевіоризму класичного."Цілеспрямований" біхевіоризм і "проміжні перемінні" замість психічного.Е. Толмен (1886—1959)

Необіхевіоризм: спроба подолати прямолінійність біхевіоризму класичного."Цілеспрямований" біхевіоризм і "проміжні перемінні" замість психічного.Е. Толмен (1886—1959)

Назва:
Необіхевіоризм: спроба подолати прямолінійність біхевіоризму класичного."Цілеспрямований" біхевіоризм і "проміжні перемінні" замість психічного.Е. Толмен (1886—1959)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,50 KB
Завантажень:
219
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
на тему:
Необіхевіоризм: спроба подолати прямолінійність біхевіоризму класичного.
"Цілеспрямований" біхевіоризм і "проміжні перемінні" замість психічного.
Е. Толмен (1886—1959)


1. Необіхевіоризм — напрям у сучасній, насамперед американській, пси-хології, представники якої роблять спробу подолати прямолінійність і спрощену схему ортодоксального біхевіоризму.
За Е.Толмепом, поведінка людини пояснюється не осередком "сти-мул ·— реакція", а мотивованим процесом, спрямованим до певної мети. Під назвою проміжних перемінних (потреби, установки, значення, антици-пація та ін.) цей процес опосередковує реакцію організму на середовище.
К.Галп здійснив спробу моделювати умовнорефлекторну діяльність (вплив зичення І.П.Павлова) для побудови системи, яка змогла б виявити можливість навчатися методом "спроб і помилок". На відміну від Толмена, Галл визнав проміжні перемінні реальним фактором, а не операціоналістською побудовою експериментатора. Таким фактором стала на-вичка. Тому вихідний поведінковий акт визначається як SHR (Н — навич-ка, стан нервової системи). Іншими проміжними перемінними виступають фізіологічна потреба (SFR), гальмування та ін. Енергетичний аспект перемінних Галл пов'язував з інформаційним. Характерною для Галла є спро-ба причинного пояснення психічних закономірностей.
Теорії Б.Скіпнера властиве заперечення потреби як у поняттях нейродинаміки, так і в поняттях проміжних перемінних. Для отримання позитивно-го психологічного знання досить буде фіксації функціональних залежностей між стимулом і реакцією. Філософською основою необіхевіоризм став опе-раціоналізм Бріджнепа, популярний серед американських психологів.
2. Цей учений чітко висловив ідею мети в поведінці, узагальнивши свої дослідження в книзі "Доцільна поведінка у тварин і людини" (1932). Дж.Вотсоп заперечував мету як марновірство іятроспекціоніста, Едуард Толмен, залишаючись біхевіористом, підносить мету до рангу головної ка-тегорії своєї психологічної системи. Він указував, що Вотсон мав справу з двома різними поняттями поведінки: молекулярною — на рівні фізичних та фізіологічних деталей — і молярною — на рівні цілісного поведінкового акту.
Поведінка здійснюється доти, поки не досягається мета. Правда, як біхевіорист, Толмен не цікавився переживаннями тварини в лабіринті, коли вона шукає мету. Стосовно людини він займав таку ж позицію. Суб'єктивне, суто особистісне не може бути предметом науки. Описати відчуття червоного як такого не можна. І все ж до інтроспективної психо-логії Толмен був менш негативістськи налаштованим, ніж інші біхевіористи, і включав до своєї системи поняття гештальтпсихології та навіть психоаналізу.
При цьому в своїх головних позиціях, особливо методологічних, Толмен прагнув не робити компромісів, хоча поняття проміжних перемінних, тоб-то перемінних, що опосередковують стимул і реакцію, є типовим ком-промісом. Ці поняття мають виправдати введення ідеї доцільності. Більше того, вони мають розкрити і зміст мети. Правда, вже в самому стимулі імпліцитно виступає ідея мети, і тому Вотсон теж був “цільовим" біхевіористом, хоч будь-що відкидав таку думку. Адже реакцію спрямовано на стимул — у позитивному чи негативному сенсі, — щоб засвоїти його, перетворити, зруйнувати або піти геть від нього, в цілому — "зняти" його як стимул. Толмен лише продовжив вотсонівський аналіз поведінки в цьому напрямі. Зміна подразника відповідно до мети, природно, вимагала ввести ще цілу серію перемінних: експериментальних, незалежних та залежних, або поведінкових. Проміжний процес мав змінюватися разом з експеримен-тальними перемінними, щоб дати початок поведінковим перемінним.
Проміжні перемінні по суті виявилися факторами внутрішніми — фізіологічна структура мозку та явища психологічного характеру. Проте якби Толмен почав їх вивчати, він став би або фізіологом, або психологом, що використовує інтроспекцію, тобто небіхевіористом. Тому він переклав поняття фізіології та психології на мову абстрактно-поведінкового плану, чим продовжив лінію І.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Необіхевіоризм: спроба подолати прямолінійність біхевіоризму класичного."Цілеспрямований" біхевіоризм і "проміжні перемінні" замість психічного.Е. Толмен (1886—1959)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок