Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Співвідношення індивідуального, народного і вселюдського в життєвому та творчому шляху людини.

Співвідношення індивідуального, народного і вселюдського в життєвому та творчому шляху людини.

Назва:
Співвідношення індивідуального, народного і вселюдського в життєвому та творчому шляху людини.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
17,92 KB
Завантажень:
331
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 
Співвідношення індивідуального, народного і вселюдського в життєвому та творчому шляху людини.
План
1. Самопізнання.
2. Смисл життя як психологічний феномен.
"Історія людства показує виникнення і поєднання народної, колективної та індивідуальної творчості, — зазначає В.А.Роменець. — Між цими видами можуть бути різні зв'язки, що залежить в цілому від рівня культури даного суспільства і що, між іншим, визначає певні аспекти його культури. Та хоч би який період і хоч би яке суспільство ми взяли, не можна знайти окремого існування цих трьох видів творчості. Народна творчість здійснюється на базі колективної та індивідуальної. Індивідуальна має корені в народній і практично реалізується в якомусь колективі (в школах, в науці, мистецтві, техніці тощо). Від того, як певне суспільство визначає характер взаємодії цих форм творчості, значною мірою залежить його історичне місце і роль серед інших суспільств".
Буття людини є суспільним, а отже життя конкретної людини розгортається в конкретній системі суспільних відносин, отримує певні впливи її структурних та змістових особливостей та виявляє їх у продуктах власного життєдіяння та життєтворчості. Кожна людина діє у певній суспільній групі, що має національні, професійні, комунікативні та інші ознаки. Поступово в процесі онтогенетичного, професійного, духовного розвитку людина засвоює ці сутнісні для її безпосереднього оточення ознаки, навчається їх відтворювати в окремих актах життєдіяння. Таким чином, результати життєтворчої активності людини набувають певних суспільних ознак, спричиняючи та зумовлюючи певною мірою індивідуальну активність людини протягом усього її життя. Людина може приймати ці ознаки як цінні та продуктивні для себе, як нейтральні, а іноді — як руйнівні, такі, що стримують активність, тощо. Усвідомлюючи цей факт, людина здатна самостійно спрямовувати свій подальший розвиток, свою майбутню активність, вилучаючи або, навпаки, підсилюючи присутність у них тієї чи іншої характеристики (національної, професійної, державної тощо).
Буття людини є історичним, а отже життя конкретного індивіда розгортається в конкретному історичному просторі та часі, де культура людства тісно сплітається з культурою конкретного суспільства, певної держави, суспільного утворення тощо. Буття конкретної людини є конечним, а отже історичний час її життєдіяння певною мірою обмежений. Тому історичний простір життєдіяння конкретної людини визначається декількома сутнісними площинами: 1) площиною розгортання індивідуального буття, контури якої визначаються масштабом змістовного простору життя та часовим виміром активного самотворення "Я" в просторових та часових межах реального життя людини; 2) площиною насичення буттєвого змісту життя конкретної людини історичним досвідом людства, контури якої визначаються ємністю змістовного простору життєдіяння "Я" та мірою насиченості можливого дійсним у реальному житті людини; 3) площиною доступності історичного змісту, контури якої визначаються мірою завершеності культурно-історичного досвіду життєдіяння у світі та рівнем динамічної відкритості цього досвіду у засобах його передання, що відбувається в системі "людина — суспільство". Відповідно життя конкретного індивіда набуває певних історичних ознак, зумовлених культурно-історичним досвідом як таким, що надає конкретне суспільство і що людина сприймає як самоспричиняючий суб'єкт.
Буття людини є безпосереднім самобуттям, шо має власні витоки творчої духовної енергії, власну індивідуальну історію та власне покликання й призначення. А отже, навіть за однакових суспільно-історичних умов ніколи не можна знайти однакових стилів життєдіяння, професійної творчості, однакових продуктів життєтворення тощо. Буття конкретного індивіда завжди має певні індивідуальні ознаки, які, безумовно, склалися під впливом суспільної та історичної дійсності, проте характеризують індивідуальну природу людини сприймати, розуміти, відтворювати та перетворювати світ. Отже, (Ідеться про індивідуальний досвід життєдіяння та життєтворення людини, в якому відображається культурно-історичний досвід людства, досвід суспільних утворень, що зумовлюють розвиток та життєву активність даної особистості (як суб'єкта національних, профе-сіних, сімейно-родових та інших відносин).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 



Реферат на тему: Співвідношення індивідуального, народного і вселюдського в життєвому та творчому шляху людини.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок