Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Українець під тиском свободи

Українець під тиском свободи

Назва:
Українець під тиском свободи
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,67 KB
Завантажень:
426
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Українець під тиском свободи


Свого часу П. Юркевич зазначав, що багато хто визначає потугу держави за кількістю громадян, але це неправдиво, треба мати на увазі якість громадян. На глибоке переконання видатного українського юриста і філософа, спромога народу визначається не чисельністю людей, а їхніми моральними силами; без достатнього запасу цих сил держава, хоча якою б великою й багатолюдною вона була, не може бути щасливою [1].
У модерному політологічному дискурсі така постановка питання є варіантом відомої проблеми “людського капіталу”. Схоже, що цей фактор національного поступу все більше перетворюється на вирішальний, такий, що переважає інші, в тім числі й технологічний. Адже і перспектива вкрай потрібної інноваційної моделі розвитку, попри безумовний технологічний вимір, визначається, у першу чергу, якістю людського капіталу. Зрештою, все залежить від потенціалу людини і її психологічної готовності його задіяти. В умовах святкування публічної перемоги свободи і демократії на руїнах тоталітаризму “запустити” двигун індивідуальної ініціативи у потрібному режимі не так вже й просто. Окрім того, ще й індивідуальний вибір між позитивною та негативною свободою далеко не завжди відбувається на користь першої.
Національна ідея та національні інтереси не можуть залишатися справою зовнішьою, не залученою до цінностей життя громадянина. У протилежному випадку вони перетворяться на черговий історичний міф. Те ж саме стосується й ідеї свободи. Відтак, на наш погляд, праця відомого філософа, психолога та соціолога Е. Фромма “Втеча від свободи” може й сьогодні стати в нагоді неупередженому дослідникові, котрий має намір серйозно замислитися над “людськими” особливостями процесу далеко не бездоганного демонтажу тоталітаризму, специфікою різних концепцій і доктрин утвердження демократії та свободи. Е.Фромм, не заперечуючи визначної ролі соціально-економічних чинників, все ж наполягав, що основою соціального процесу є індивідуум зі своїми бажаннями й тривогами, пристрастями і переконаннями, схильністю до добра або зла. На жаль, і досі ще занадто багато рації є у міркуваннях філософа стосовно недостатньої підготовленості людини до того, що “в один чудовий день на неї впадуть свобода і незалежність”.
За нинішніх умов чергової різкої і досить непередбачуваної відмови від вистражданих людством засадничих принципів повоєнного світового порядку актуальним видається невтішний висновок, що “сучасна людина прагне придушити у собі ірраціональні пристрасті – прагнення до руйнації, ненависть, злобу і помсту – вона стоїть навколішки перед символами влади, грошима, суверенними державами, нацією” [2].
Виникає цілком логічне запитання: як же Україна, з болем позбавляючись власного історичного марновірства у процесі рецепції передового світового досвіду та реалізації своїх амбітних державотворчих намірів на нинішньому історичному етапі національно незалежного існування, може уникнути цієї нової і незвичної стихії марновірства цивілізованого? І чи взагалі можливо якось уникнути такого роду духовної “деконструкції” особистості за сучасних умов “глобального запалення” людської свідомості? Який вигляд має європейський курс України та й узагалі весь сучасний етап європейського єднання з точки зору окремої особистості? Звичайно, такий масштабний комплекс проблем неможливо висвітлити в рамках однієї статті. Як нагадує Е. Фромм, вивчаючи психологічне значення певної доктрини, слід перш за все усвідомити, що психологічний аналіз ніяким чином не є обговоренням істиності цієї доктрини. На що спроможний психологічний аналіз, так це показати суб’єктивні мотиви, котрі приводять людину до усвідомлення якихось проблем і примушують її шукати відповіді у певному напрямку. “Європеїзація” – це не лише і не стільки завзятий “євроремонт” у нашій національній оселі у відповідності з добре відомими “копенгагенськими критеріями”. Це, окрім того, ще й глибинна психологічна реконструкція на індивідуальному і колективному рівні, яка багато в чому може визначити перспективу осмисленого цивілізаційного оновлення українського національного життя в цілому.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Українець під тиском свободи

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок