Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> "Благоговіння перед життям".А. Швейцер (1875—1965)

"Благоговіння перед життям".А. Швейцер (1875—1965)

Назва:
"Благоговіння перед життям".А. Швейцер (1875—1965)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,54 KB
Завантажень:
274
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
РЕФЕРАТ
На тему:
"Благоговіння перед життям".
А. Швейцер (1875—1965)


Альберт Швейцер — німецько-французький мислитель, який на-ближається до "філософії життя", протестантський теолог і мільйонер, лікар, музикознавець і органіст. У 1913р. організував шпиталь у Ламбарене (Габон). Відомий дослідженням про Й.С.Баха. Лауреат Нобелівської премії (1952).
У праці "Із мого життя і думок" розкривається вихідний принцип світогляду Швейцера. Світ незбагненний і сповнений страждання. Людство переживає духовний занепад. Швейцер долає ці тяжкі думки за допомогою світо- і життєствердження. Так постали ідея, спосіб життя, принцип, на-звані благоговінням перед життям. Ця точка опори у вчинкових і подвиж-ницьких зрушеннях має зробити світ людей духовнішим і кращим.
Швейцер включається в боротьбу за позитивний смисл життя, і це стає основою його психолого-етичних і філософських пошуків. Своєрідний Zeitgeist ("дух часу") сповнений презирства й недовіри до думки. Об'єднання та угруповання не дають особистості змоги будувати власні пе-реконання на власному мисленні. Вільна духовно людина стає для суспільства незручною. "Дух часу" будь-що прагне дискредитувати індивідуальність своїми авторитарними установками. Він нагадує світлову рекламу, яка настирливо радить купувати саме цей гуталін або бульйонні кубики.
Отже, "дух часу" сприяє скептичному ставленню сучасної людини до власного мислення. Людина не має можливості асимілювати великий обсяг знань і зневіряється у своїх силах. Вона постає як нереалізована істота, що впала духовно, адже відмовилась від власної душі.
Швейцер бачить спасіння в оволодінні більш глибоким раціоналізмом, що дасть можливість подолати скептицизм. Головною вадою сучасного історичного періоду Швейцер вважає втрату потягу до правди. Слід запали-ти в людях вогонь істини. Мислення вже за самою своєю ідеєю має спону-кати до благоговіння перед життям, до боротьби зі скептицизмом.
Швейцер указує, що сучасне йому мислення не ставить в центр своєї ува-ги проблему відношення людини до світу. Замість цього вчені вирішують абстрактні питання гносеології, природничих наук, психології, соціології. Але ж філософія по суті не повинна узагальнювати результати різних наук. Мислення має бути спрямоване на самого себе і своє відношення до світ}7. Ідея благоговіння перед життям приводить до обновлення елементарного мислення. Воно набуває етичного, життєформуючого значення, істинної предметності. У такому розумінні вчинкам надається істинний смисл.
Світ — це не тільки сума подій, але й життя. Стаючи на шлях служіння живому, я прориваюсь до осмисленої спрямованої на світ дії. Завдяки їй виникає єдина можливість піднести своє природне відношення до світу до рівня духовності.
Благоговіння перед життям містить у собі смирення, світо- і життєствердження та етику — три основних елементи світогляду як три взаємозалежних результати мислення. Етика благоговіння перед життям — це універсальна етика любові. Це усвідомлена в усій своїй логічній не-обхідності етика Ісуса. Життя як таке вже несе в собі таємничу цінність. Благоговіння перед життям неминуче породжує благоговіння перед духов-ним життям. Для істинно моральної людини будь-яке життя є священним, навіть те, яке з людського погляду здається нижчим.
Коли Швейцер розглядав під мікроскопом збудників хвороби, він не міг не думати про те, що зобов'язаний знищити це життя, щоб зберегти інше. Тільки гостра необхідність може примусити людину робити це. Там же, де людина вільна вибирати, вона має шукати найоптимальніший варіант. Це дуже вразлива тема, коли мова йде про тварин. Співчуття до них— велична риса у постаті Швейцера. І він не боїться висміювань з боку "тверезо мис-лячих" людей.
Швейцер називає свою етику ірраціональною та ентузіастичною, хоч з самого початку своїх міркувань наголошував на раціональності. Людина має бути відповідальною за все життя, що її оточує, і допомагати його ствердженню. Цей ірраціоналізм Швейцер, зрештою, називає стичною містикою. Вона робить можливою єдність з безконечним завдяки етичній силі.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: "Благоговіння перед життям".А. Швейцер (1875—1965)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок