Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Соціально-психологічні проблеми взаємовідносин у трудовому Соціально-психологічні феномени в групі

Соціально-психологічні проблеми взаємовідносин у трудовому Соціально-психологічні феномени в групі

Назва:
Соціально-психологічні проблеми взаємовідносин у трудовому Соціально-психологічні феномени в групі
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
17,47 KB
Завантажень:
442
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 
Соціально-психологічні проблеми взаємовідносин у трудовому Соціально-психологічні феномени в групі
План
1. Методи забезпечення результативного спілкування
2. Конфлікт, його структура та причини виникнення, реагування на
Людина живе, розвивається і діє в групі. В колективі та під його впливом відбувається становлення особистості — формується її спрямованість, суспільна активність, воля, створюються умови для саморегуляції та розвитку здібностей. Проте не кожну спільність людей, в яку входить особистість, можна назвати колективом. Треба розрізняти поняття "група" і "колектив". Група — це будь-яке об'єднання людей незалежно від того, якого характеру зв'язки існують між її членами. Групи можна поділити на великі, малі, реальні, умовні; офіційні, неофіційні, референтні.
Великі та малі групи можуть бути реальними або умовними. Реальні групи — це об'єднання людей на ґрунті реальних стосунків — ділових чи особистих. Реальною групою є учнівський клас, сім'я, товариство друзів тощо.
Умовна група об'єднує людей за якоюсь умовною ознакою — віком, статтю, національністю. Члени умовної групи не підтримують між собою реальних контактів і навіть можуть не знати один одного.
Офіційна (формальна) група створюється як структурна одиниця на підставі штатного регламенту, інструкцій та інших документів. Формальними є студентська група, сім'я, військовий підрозділ, виробнича бригада. Ділові стосунки між її членами визначаються посадовими обов'язками кожного і регулюються певним розпорядником.
Неофіційна група — це спільність людей, що виникла нерегульованим шляхом, стихійно на підставі спільності інтересів її членів, симпатій, єдності поглядів і переконань чи з інших мотивів. Неофіційними групами є групи осіб, що товаришують між собою, шанувальники туризму, рибальства тощо.
Референтна (еталонна) група — це реально існуюча чи уявна група, погляди, норми та цінності якої стають взірцем для особистості, вона формує свої життєві ідеали, звіряє дії та вчинки. Особистість може бути членом групи, яка є для неї референтна. За цих умов гармонізуються відносини з групою, створюються психологічно комфортні умови для успішного розвитку особистості в певному напрямі.
Референтна група іноді існує для особистості поза реальністю, якщо вона зорієнтована на ідеали, цінності, погляди іншої групи. Тоді еталоном для неї є інший взірець. Такий стан може суттєво позначитися на внутрішньо колективних стосунках, ускладнювати взаємини між членами групи. Якщо у людини кілька референтних груп, це породжує у неї конфліктні стани.
Об'єднання людей у реальних групах може ґрунтуватися на спільності їхньої діяльності, зумовленої єдністю потреб, інтересів, прагненням досягти якихось значущих результатів. Вищою формою організації групи є колектив.
Колектив — це група людей, задіяних у спільній діяльності, об'єднана єдиною метою, підпорядкованою цілям суспільства.
Суттєвою ознакою колективу є суспільна значущість цілей та завдань, на реалізацію яких спрямовані зусилля його членів. Це дає підстави розглядати колектив як найважливішу клітинку суспільного організму.
Виконання спільної соціально цінної та особистісно значущої діяльності сприяє визначенню та розвитку колективістських взаємин як особливої якості особистості, що виявляє її солідарність з метою та програмою діяльності колективу, готовність активно обстоювати їх.
Поведінка людини, узгоджена з діями колективу, спрямована на їх підтримку, розцінюється як колективістська. Поведінка особистості може бути конформною. Конформність у поведінці виявляється в тому, що людина пасивно пристосовується до оточення, не виробляє власної активної позиції, а намагається поводитися відповідно до думки інших людей, пристосовуватися до їхніх вимог.
Конформізм — це така поведінка людини, яка характеризується зовнішньою відповідністю цілям колективу при внутрішньому розходженні з ним. Взаємовідносини окремих членів у групах і колективах складні та різноманітні. Вони можуть мати діловий характер, коли їх підґрунтям є співпраця, спільна участь у реалізації важливих виробничих справ" праці.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 



Реферат на тему: Соціально-психологічні проблеми взаємовідносин у трудовому Соціально-психологічні феномени в групі

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок