Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Психологічні надбання представників Львівсько-варшавської філософської школи (В. Вітвіцький, М. Кройц)

Психологічні надбання представників Львівсько-варшавської філософської школи (В. Вітвіцький, М. Кройц)

Назва:
Психологічні надбання представників Львівсько-варшавської філософської школи (В. Вітвіцький, М. Кройц)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,79 KB
Завантажень:
303
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат
на тему:
Психологічні надбання представників Львівсько-варшавської філософської школи (В. Вітвіцький, М. Кройц)


Видатними представниками школи Твардовського, які плідно працювали в царині психології, були такі вчені, як Владислав Вітвіцький та Мечислав Кройц.
В. Вітвіцький (1878—1948 pp.) був надзвичайно обдарованою людиною. Йому вдалося свій талант виявити як у психології, філософії, так і в мистецтві. Дитинство, шкільні та юнацькі роки В. Вітвіцького пройшли у Львові. У Львівському університеті одночасно з природничими науками Вітвіцький вивчає основи малярства. Під впливом К. Твардовського зосереджується також на філософії. Ступінь доктора Вітвіцький здобув у 1900 році за працю «Психологічний аналіз амбіцій». На підставі роботи «Психологічний аналіз проявів волі» Владислав Вітвіцький почав викладати психологію у Львівському університеті. В 1919—1948 роках керував кафедрою загальної психології у Варшавському університеті.
Вітвіцький залишив після себе значний науковий доробок, написав багато праць, статей у галузі філософії, психології, етики, історії й теорії мистецтва, декілька праць з перспективи і художньої анатомії.
Науковим досягненням Вітвіцького стала теорія кратизму (від гр. ксЬфпт — сила), яка в багатьох пунктах збігалася з поглядами Альфреда Адлера. В основі цієї теорії лежала думка про те, що в людини існує інстинктивне прагнення до міцності, яке розвиває чотири основні емоційні положення й форми компенсації: схильність до підвищення чи пониження, яка спрямована на інших або на самого себе. З цих основних схильностей Вітвіцький виводить різноманітні емоційні стосунки між людьми, які формуються на основі почуття спільності (повага, честь, захоплення, любов, дружба) чи навпаки — боротьби (зневага, ненависть, гордування, заздрість). Теорію кратизму Вітвіцький застосував також під час вивчення питань художньої творчості й реакції на твори мистецтва.
Великий вплив на світогляд В. Вітвіцького мав феноменалізм, який у свою чергу приводив до тієї чи іншої форми агностицизму. Вітвіцький, відстоюючи принципи емпіризму у психології, так характеризував свої розуміння чуттєво даного. Безпосередньо даним, за В. Вітвіцьким, є не зовнішній світ, а суб'єктивний, внутрішній світ, у якому конструюється внутрішній предмет сприйняття. Існування зовнішнього ми сприймаємо як допоміжну конструкцію, тобто як гіпотетичне твердження. Звідси випливають висновки, які стосуються характеру наукового пізнання. На думку Вітвіцького, фізика будує об'єктивний світ, виходячи із властивостей, відомих нам із суб'єктивного досвіду, зокрема насолоди, болю. Тому поняття, що виражають геометрично-механічні властивості і явища, він трактує як засоби, які полегшують розрахунки, пов'язують зовні несхожі факти, полегшують роботу розуму та уяви, але не як відображення реальних, дійсних елементів світу.
В. Вітвіцький, будучи прихильником позитивістської емпіричної психології, визнає існування душі як суб'єкта психічної діяльності. Але питання безсмертя й вічності існування душі він вважає неможливим для наукового вирішення, оскільки цього не може ствердити емпіричне спостереження. Тому «справа безсмертя душі не належить взагалі до науки про психічні факти й диспозиції; буде завжди тільки предметом віри»11 Witwicki W. Psychologic. Lwow, 1930. Т. 1. S. 28..
До галузей, які викликали науковий інтерес у Вітвіцького, належала також релігія. Програму занять зі слухачами вчений доповнював психологічним аналізом Старого й Нового Заповіту. Вітвіцький піддавав релігійні переживання експериментальним дослідженням і дійшов висновку, що у справах віри — навіть у освічених людей — перестають діяти логічні, етичні та естетичні почуття.
Вітвіцький переклав 25 діалогів Платона, коментував тексти Гомера, Софокла, Арістофана, Геракліта, Арістотеля, Лукіана й багатьох інших учених. В царині образотворчого мистецтва з-під його руки вийшли численні портрети, написані олією, у тому числі Казимежа Твардовського й Густава Пжихоцького.
Формуючи розумові здібності й характер молоді, передаючи їй свої знання, Вітвіцький діставав творче задоволення.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Психологічні надбання представників Львівсько-варшавської філософської школи (В. Вітвіцький, М. Кройц)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок