Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Психози в передстаречому й старечому віці

Психози в передстаречому й старечому віці

Назва:
Психози в передстаречому й старечому віці
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,51 KB
Завантажень:
181
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Психози в передстаречому
й старечому віці


До цієї групи ставляться психічні захворювання, що розвиваються в передстаречому (45-60 років) і старечому (після 65 років) віці, властиві тільки цьому періоду життя. Відповідно до сучасної класифікації, цей період позначається також як вік зворотного розвитку або другої половини життя.
Загальноприйнятим є розподіл психічних захворювань, властивих тільки цьому періоду життя, на передстаречі й старечі психози.
Така класифікація визначається не тільки віковими ознаками, але й особливостями клінічної картини захворювання.
Передстаречі психози. У рамках передстаречих (пресенильних) психозів виділяють пресенильную, або інволюційну, меланхолію, инволюционний параноид і инволюционное слабоумство.
Инволюционная меланхолія є найпоширенішим клінічним варіантом серед инволюционних психозів, розвивається переважно в жінок у віці 45-60 років на тлі клімаксу.
Розвитку психозу передує цілий комплекс вредностей - гормональна перебудова періоду клімаксу, загострення або поява соматичних захворювань, психогенні фактори. При цьому в якості психогенно травматизирующего обставини виступає й сам вік з комплексом психотравматизирующих переживань, пов'язаних зі старістю, що насувається. Саме в цьому періоді наступають зміни й ламання звичного життєвого укладу - вихід на пенсію, втрата колишніх позицій, самітність у зв'язку зі смертю чоловіка, необхідність адаптації до нових умов життя. Поряд із цим мають значення й додаткові психогенно травматизирующие обставини, часто незначні, але патологічно сприймані хворими в цьому періоді життя. Тому їх називають малими психогениями або умовно патологічними.
Розвитку захворювання, як правило, безпосередньо передують подібні малі психогении - сімейні конфлікти, переїзд на іншу квартиру, у родину дітей і т.п.
Початковий період характеризується підвищеною стомлюваністю, пригнобленим настроєм, тривогою по кожному незначному життєвому приводі, очікуванням усіляких неприємностей. У хворих постійно коливається настрій з перевагою зниженого, з наростаючою тривогою. Занепокоєння, боязке очікування неминучого нещастя супроводжуються скаргами на невизначені страхи, хвилювання, побоювання із приводу свого здоров'я. У більшості хворих відзначаються окремі істеричні прояви.
У міру розвитку хвороби посилення тривожно-тужливого афекту супроводжується порушенням. На висоті психозу тривожне порушення досягає часто великої сили, приймаючи характер меланхолійного буйства із суицидальними тенденціями й спробами.
На тлі глибокої туги й тривоги розвиваються маячні ідеї винності, самозвинувачення й самознищення, збитку, руйнування, загибелі. Хворі переконані у своїй глобальній провині перед людством. Очікують виняткового по своїй вазі й мучительности покарання, уважаючи разом з тим, що вони цього заслуговують. Вони постійно винять себе за помилки, нібито зроблені ними в минулому, при цьому пригадують різні незначні епізоди, за які повинні бути строго покарані. У багатьох випадках у хворих відзначаються різноманітні іпохондричні розлади від скарг на своє здоров'я до іпохондричного марення. Вони впевнені, що хворо сифілісом, іншими важкими захворюваннями, уважають себе заразними, небезпечними для навколишніх. У деяких випадках ці скарги здобувають характер іпохондричного марення заперечення й громадности (у них немає шлунка, кишечнику, висохнув мозок, атрофируются й не працюють всі внутрішні органи).
Іноді в клінічній картині переважає рухова загальмованість, однак частіше відзначається рухове порушення - ажитированная депресія.
Такий гострий період триває від декількох місяців до року й більше. Поступово тривожно-тужливий афект стає менш напруженим. Всі симптоми як би застигають і з кожним роком стають усе менш виразними й одноманітними. Однак при цьому зберігається тривожно-депресивний афект. Незмінним залишається й колишній зміст маячних ідей. Рухове порушення поступово переходить у просте й одноманітне рухове занепокоєння, метушливість.
Плин инволюционной меланхолії звичайно приймає тривалий несприятливий характер, затягаючись на кілька років.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Психози в передстаречому й старечому віці

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок