Головна Головна -> Реферати українською -> Психологія -> Види судово-психіатричних експертиз

Види судово-психіатричних експертиз

Назва:
Види судово-психіатричних експертиз
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,50 KB
Завантажень:
250
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Види судово-психіатричних експертиз


Перш ніж говорити про підрозділ судово-психіатричних експертиз на самостійні види, тобто про їхню класифікацію, варто сказати про місце, що вони займають у загальній судово-експертній системі. У теорії судових експертиз всі судові експертизи підрозділяються на класи, пологи, види й різновиди (А.Р. Шляхів, 1977). Судово-психіатричні експертизи становлять самостійний рід судових експертиз, включений у клас судово-медичних і психофізіологічних експертиз поряд із судово-медичною й судово-психологічною експертизами. Так що на судово-психіатричні експертизи поширюються класифікації, загальні для всіх судових експертиз. Назвемо найбільш важливі з них.
а) Експертизи основна й додаткова.
Основний є експертиза, призначена для рішення поставлених перед експертами питань. Додаткової стосовно неї з'явиться нова експертиза, призначена у зв'язку з неповнотою або недостатньою ясністю колишнього (основного) експертного висновку, але при відсутності сумнівів у вірогідності його висновків. Додаткова експертиза проводиться лише тоді, коли неповноту або недостатню ясність основного експертного висновку не можна усунути за допомогою допиту експерта й останньому потрібні додаткові дослідження.
Додаткову експертизу можна доручити як експертам, що проводили попередню (основну) експертизу, так і іншим експертам (ч. 1 ст. 81 УПК; ч. 1 ст. 181 ЦПК).
б) Експертизи первинна й повторна.
Первинна експертиза проводиться вперше в справі відносно даної особи. Повторна експертиза проводиться вдруге відносно даної особи при наявності сумнівів в обґрунтованості або правильності висновків первинної експертизи (ч. 2 ст. 81 УПК). Цивільний процесуальний кодекс формулює підстави повторної експертизи як «незгода з висновком експерта по мотиві необґрунтованості, а також у випадку протиріч між висновками декількох експертів» (ч. 2 ст. 181 ЦПК). Однак в останньому випадку підставою для повторної експертизи виступає не сам по собі факт наявності протиріч, а те, що ці протиріччя породили в суду сумніву в правильності експертних висновків. Оцінюючи суперечливі експертні висновки, суд вправі визнати достовірними одні з них і відкинути інші й без призначення повторної експертизи. Отже, повторна експертиза призначається лише за умови, що без нової експертизи протиріччя усунути неможливо, і це породжує сумніву в правильності всіх експертних висновків. Тому підстави для повторної експертизи в карному й цивільному судочинстві можна вважати по суті однаковими.
У справі може бути призначено кілька повторних експертиз, які один по одному їхнього призначення йменуються другий, третьої, четвертої й т.д.
Виробництво повторної експертизи поручається тільки іншим експертам (ч. 2 ст. 81 УПК; ч. 2 ст. 181 ЦПК). Сумніву в обґрунтованості або правильності висновку первинної експертизи приводять слідчого (суд) до висновку, що експерт або експерти, що проводили експертизу, не впоралися зі своїм експертним завданням. Звідси зрозуміло, що доручення тим же експертам повторної експертизи явно недоцільно.
Не кожна нова судово-психіатрична експертиза даної особи обов'язково ставиться до додатковій або повторній.
Так, стаціонарна експертиза, призначувана у випадках, коли в амбулаторних умовах поставлені питання не були вирішені, стосовно амбулаторної експертизи не є ні додаткової, ні повторної. Обов'язковою умовою додаткової й повторної експертизи виступає наявність експертного висновку, що містить відповіді на поставлені питання (хоча б на частину з них), як результату попередніх експертних досліджень. Однак цей колишній висновок і його висновки не задовольняють орган, що призначив експертизу, або з погляду ясності й повноти, або з погляду вірогідності. Якщо ж члени амбулаторної експертної комісії прийшли до висновку, що амбулаторно вирішити експертні питання неможливо й потрібне стаціонарне обстеження випробуваного, то по суті немає й самого експертного висновку. Експерти амбулаторної комісії фактично становлять письмовий документ про неможливість дати висновок, хоча й оформляють його традиційним для судово-психіатричної практики актом судово-психіатричної експертизи.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Види судово-психіатричних експертиз

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок